Показ дописів із міткою урок-дослідження. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою урок-дослідження. Показати всі дописи

субота, 14 лютого 2009 р.

Мавка. Хто вона: ідеал, символ чи мрія?

ТЕМА. Мавка. Хто вона: ідеал, символ чи мрія?

Мета . Шляхом літературної дискусії розкрити суть міфічної істоти Мавки, яка під впливом геніального слова Лесі Українки набула рис реальної людини, стала символом прекрасної мрії, поезії, благородства. Сприяти вмінню аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Виховувати інтерес до творчості поетеси.

Тип уроку. Дискусія.

Очікувані результати:
- під час дискусії у класі створюється відповідна атмосфера, в якій обговорення проходить вільно і всі бажаючі мають змогу висловитись; стимулюється висловлення власних ідей, думок;
- підтримується дискусія у відповідному напрямку; роз'яснюються складні питання;
- учасники дискусії забезпечуються потрібною інформацією; підбиваються підсумки.

Історію Мавки може тільки жінка написати... Леся Українка

Завдання:

-Поміркуйте, який смисл вклала Леся Українка в ці слова. Чи вдалось комусь із письменників створити подібний образ?

ХІД ДИСКУСІЇ

І. Оголошення і запис теми

На дошці записи висловлювань Лесі Українки:
• «Нам не сором буде згадати той час, в який нам судилося жити».
• «Сон — мара, а бог єдиний — віра».
• «Ідеал — се ідея, а не людина».
• «Я маю мужність, коли цього треба!»
• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не "провалу" боюся, а переміни мрії в бутафорію».
• «Людськості найтяжче забути свої мрії, либонь, тяжче, ніж свою реальну історію...»
• «Будемо ми прагнути й боятись, любити і ненавидіти, будемо жити не тільки в минулому й теперішньому, але й у прийдешньому, але й у вічності, наскільки може сягнути в неї наша фантазія. Хто відкриває прийдешність нашому почуттю, той поширює межі вічності нашої душі».

Коментар: під час дискусії можна використовувані висловлювання Лесі Українки як аргумент для підтвердження власних думок.

1. Відомості з теорії літератури

• Ідеал — уявлення про досконалість, зображення прекрасного як належного. Це те, що повинно бути, на думку письменника.
• Символ — предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища. Предмет, тварина, знак стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням. Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить від читачів.
• Мрія — витвір уяви, щось уявне. Предмет бажань, прагнень.
Коментар: під час дискусії потрібно звертати увагу на значення слів «ідеал», «символ», «мрія» і відповідно правильно виробляти свою позицію.

2. Театралізація уривку І дії (зустріч Лукаша і Мавки).

• Які почуття викликала у вас ця зустріч?

Об’єднання учнів у групи (6 груп):

• перша група — реалісти;
• друга -- символісти;
• третя — етнографи;
• четверта — мрійники;
• п'ята — ідеалісти;
• шоста — матеріалісти.

Коментар: кожна група відстоює свій погляд на літературний образ.

II. Запитання під час дискусії (орієнтовні)
Примітка: запитання ставить вчитель або вибирається ведучим.
— Звідки з'явилася Мавка? Яка роль міфології в створенні даного образу? Чи вважаєте ви її своєю ровесницею?
Примітка: відповідають етнографи.
— Чи можна вважати стару «розщеплену» вербу символом нещасної України? Чому саме з верби, а не з берези чи дуба з'явилася Мавка?
— Які ще символи України знаєте ви?
Примітка: відповідають символісти.
Учитель. Прослухайте ще раз у виконанні учениці монолог Мавки — сон і мрія.

3. Виразне читання монологу, який починається словами: «Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?..»
Запитання до монологу:
— Про що мріяла Мавка у сні? Чи не з цього монологу починається пробудження мрії? Чи є у вас мрія? Якщо можете, поділіться нею з нами, будь ласка?
Примітка: відповідають реалісти і мрійники.
Як ви розумієте вислів Лесі Українки: «Сон — це мара, єдиний бог — віра»? Чи є щось спільне між даним висловлюванням і сном Мавки?

4. Продовження запитань (орієнтовні)
— Чому Леся Українка не називає прямих родових зв'язків Мавки, а висловлює лише здогадки? Чому Мавка змальована не з постійними портретними рисами, зокрема очі: «зелені..., як небо сині..., вже сиві, ... як тая хмара,... чорні, чи, може, карі»? Чи ця непевність у портретних деталях має якийсь вплив на долю Мавки? Чи, можливо, з якихось інших міркувань Леся Українка вибрала такий стиль написання?
— Чому Мавка почуває себе самотньою в лісі? Чи відомі вам почуття самотності?
— Що приваблює Мавку в людях? А що вам подобається в них (в друзях)?
— Як розв'язує Леся Українка в об¬разі Мавки дилему — воля і вірність?
. Чи не суперечать ці поняття одне одному? Як ви розумієте цю проблему?
— Коли закохалась Мавка у Лукаша: чи тоді, як побачила його, чи тоді, коли почула голос його сопілки? Що для Мавки є первинне — душа чи тіло? А що для себе ви вважаєте первинним?
Примітка: відповідають ідеалісти, матеріалісти.
— Розкажіть про кохання Мавки і Лукаша. Як розумієте слова Мавки: «Що ж мені суджено: щастя чи мука?»
- Чи була щасливою Мавка в коханні? Яке ваше уявлення про щастя? У чому ви вбачаєте своє щастя?

Учитель.
Послухайте, як про кохання пише Леся Українка у листах до сестри Ольги: «Є речі, що людина мусить на них одважуватись сама, не питаючись ради нічиєї... Я безмірно рада за тебе..., що ти матимеш таку справді вірну і щиру дружину.Не міряй і не важ, хто більше, а хто менше любить... Не міряй і не важ, не збирайся жити, а живи, люби, скільки можеш і як можеш, то менше буде жалю, вір мені, ніж коли б ти все розмірила, розважила і відклала на завтра, бо «завтра» не завжди приходить».

І ще один уривок листа до сестри:
«...Я не завжди тямлю, "за що і через що я кого люблю..." Люблю і все. Любов абсолютної справедливості не знає, але в тім її вища справедливість. У світі стільки несправедливо-прикрого, що якби не було несправедливо-лагідного, то зовсім не варто було б жити. Не від нас залежить поправити більшу половину всесвітньої несправедливості безпосередньо, будем же поправляти її іншою несправедливістю — любов'ю».
— Чи розумієте ви зміст висловлювань Лесі Українки про кохання? Чи збігаються ваші думки з думками геніальної поетеси?

— Які почуття у людей викликає кохання? Про яке кохання мрієте ви?
Продовження запитань.
— Розкажіть, як із «царівни в зорянім вінку» Мавка перетворюється на «служебку», «зарібницю»? Як відбилися ці зміни на її зовнішності? Чому вона опинилась в такому становищі? Чи варто заради коханого йти на приниження? Чи пішли б ви її стежкою?

Театралізація уривку П дії (Лукаш і Мавка)
— Які почуття викликала у вас ця зустріч? Який висновок ви зробили для себе?

Продовження запитань (орієнтовні)
— Чи все зробила Мавка, щоб врятувати своє кохання? Прокоментуйте її слова, звернені до Лукаша: «Не зневажай душі своєї цвіту». Від чого застерігає вона його? Як би ви вчинили на її місці? Чи є в Мавки інші шляхи порятунку коханого, звичайно, виходячи з тієї ситуації, що склалася?
— Як вплинула на Мавку зрада Лукаша? Прокоментуйте слова Лісовика: «Ніяка туга краси перемагати не повинна»? Як ви ставитесь до такого поняття, як зрада?

Театралізація уривку II дії (Той, що в скалі сидить і Мавка)
— Що ви відчували, коли дивились і слухали цей уривок?
— Прокоментуйте слова Мавки:
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»
— Які почуття є вічними? Чи наділені ваші друзі благородними рисами характеру?
- Розкажіть, як Мавка рятує Лукаша від закляття Лісовика. Чому вона прийшла йому на допомогу? Як би ви вчинили на її місці? Чи доводилось вам прощати зраду і платити за те любов'ю? Чи варто це робити?
- Незважаючи на зраду Лукаша, Мавка вдячна йому. За що? Як ви розумієте її слова: «Ти душу дав мені»? Чи не вважаєте ви Мавку занадто м'якою, безхарактерною, поступливою? Які риси характеру вам подобаються в інших?

Учениця виразно читає монолог Мавки «О, не журися за тіло!»
— Прокоментуйте монолог Мавки.
— Яка глибока філософська думка висловлена в словах Мавки? То що вважає Леся Українка (та її героїня Мавка) первинним — душу чи тіло?

Виразне читання поезії Ліни Костенко «Життя іде і все без коректур...».
— Як ви розумієте вислів: «Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш — то уже навіки»?
Довідка: від слова «душа» походить слово «духовність».
— Як ви розумієте слова «духовність» і «бездуховність»? Чи є вони актуальними в наш час? Яку роль вони відіграють у твоєму житті?

III. Висновки.
— Чим привабила вас Мавка:
зовнішньою красою чи інтелектом? Можливо, тим і тим?
— Чи навчила вона вас боротися за своє щастя?
— Мавка гине, але залишається благородною. Чи подобається вам така кінцівка драми?
— Прокоментуйте слова Лесі Українки: «Людськості найтяжче забути свої мрії, либонь, тяжче, ніж свою реальну історію». Про які мрії говорить вона? Що мала на увазі? Чи є щось спільне між висловлюванням і драмою «Лісова пісня»?
— Чому Леся Українка сказала, що «історію Мавки може тільки жінка написати»?
— Як ви розумієте такий вислів поетеси: «...Щоб актори не дуже "обидили" мою "Лісову пісню", але чи се в силі людській?..»
Учитель (до всіх). Чи в силі людській зрозуміти Мавку?
Примітка: запитання залишається без відповіді.
Лине чарівна мелодія сопілки.

ІV. Підсумкове слово вчителя.

- Отже, Мавка – це незвичайна міфологічна чи казкова істота, яка вміє подібно до людей, кохати, думати, працювати, радіти. А хто ж тоді Мавка? Символ краси, вірності, честі? Ідеал людини майбутнього? Чи, можливо, мрія? Ці питання будуть хвилювати ще не одне покоління читачів.
- Мені ж хочеться сьогодні зробити висновок: Мавка – це синтез інтелектуальної думки поетеси, втілення її геніальності, світобачення, глибини почуттів і відчуття навколишнього світу. Це її ясні думи – «самоцвіти», «тихі, ніжні зорі», «рожевії гадки», «золото-блакитні» мрії.
- Пророчими є думки Лесі Українки: «Вкупі з митцями будемо ми прагнути й боятись, любити й ненавидіти, будемо жити не тільки в минулому й теперішньому, але й у прийдешньому, але й у вічності, наскільки може сягнути в неї наша фантазія. Хто відкриває прийдешність нашому почуттю, той поширює межі вічності нашої душі».

V. Домашнє завдання.

Написати письмову роботу «Ким для мене є Мавка».

"Лісова пісня". Урок - дослідження

ТЕМА. Леся Українка "Лісова пісня". Жанрова специфіка, композиція, сюжет, символіка назви твору

Мета. Розкрити зміст драматичного твору, звернути увагу на жанрову специфіку, особливості композиції та символіку твору; формувати в учнів вміння творчо працювати над проблемою, поставленою самим автором, і критично оцінити її. Сприяти розвитку мислення . Виховувати естетичні смаки та почуття.

Тип уроку. Урок-дослідження.

Коментар учителя :
учні заздалегідь ознайомились із змістом «Лісової пісні», осмислили його та поставили перед собою ряд невирішених ними проблемних запитань, які потрібно опрацювати на уроці під керівництвом учителя.

Пісня — це ж єдине наше добро…
Леся Українка

— Як стосуються дані слова Лесі Українки, назви її драматичного твору? Чи є щось спільне між даним висловлюванням і тим, що висвітлено в драмі?
— Які ви ще можете назвати твори Лесі Українки, в яких вживається слово «пісня»?

ХІД УРОКУ

І. Оголошення і запис теми.
II. Вступне слово вчителя.
«Геній в умовах заблокованої літератури»,— так назвала Ліна Костенко Лесю Українку. Дійсно, у важкий час жила поетеса. «Мені видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди і мені сором за себе...»,— так писала Леся Українка у листі до брата М. Косача.
Велика Російська імперія блокувала кожний вияв національної самосвідомості і нівелювала особистість, ревно стежила за втіленням вільної думки в рамки «всепослушанія».
Це відчула на собі Леся Українка. Їй хотілося волі, безмежної, всеохоплюючої.
Воля... Таке солодке слово для всього живого. Чого варте життя без волі? Тільки на волі можна відчути себе людиною, і тільки на волі можна співати пісні. І Леся Українка, всупереч «під'яремному життю» великої Росії, де панували «голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія», співає пісні про волю.
Слово «пісня» поетеса вживає часто. Ряд творів у своїй назві мають це слово. І драматичний твір вона теж назвала «Лісова пісня». Вслухайтесь у весняні лісові звуки, і ви відчуєте те ж саме, що і Леся Українка.

Лине чарівна музика сопілки у виконанні учня.

Коментар: під акомпанемент музики вчитель знайомить учнів із дійовими особами твору, вводить їх в атмосферу місцини лісу, де мають відбутися події.

Театралізація прологу та уривку І дії (Лукаш, дядько Лев, Лісовик, Русалка).

— Чи панує гармонія людини і природи в творі? Якщо так, то завдяки чому вона досягається?
— Чи існує повна довіра природи (в образі Лісовика, Русалки) до людей? Якщо ні, то чому?

Слово вчителя.
Ми з вами відкрили перші сторінки захоплюючого драматичного твору, познайомилися з окремими дійовими особами, які викликали у вас різні почуття.
А тепер послухайте історію написання драматичного твору.

Учень-літературознавець.

«Лісова пісня» була написана Лесею Українкою влітку 1911 року про¬тягом 12 днів. «Народилась» вона з туги за рідним краєм. «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними»,— писала вона.
Про це свідчить і її сестра Ольга:
«Ходячи по лісі та коло озера, надто сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку силу лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».
Також у листі до матері (Олени Пчілки) О. П. Косач Леся Українка писала: «Я й здавна тую Мавку "в умі держала", оце аж з того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом... Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували у дядька Лева Скулинського».

Учень-літературознавець.

У цьому ж самому листі вона зазначає: «"Лісову пісню" я потім так відхорувала, що боялася повороту зимової історії». Писала «Лісову пісню» Леся Українка натхненно, до самозабуття, легко і геніально!
Доказом того, що це було саме так, є її лист до сестри О. П. Косач:
«Писала я її недовго, 10—12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам'яті».
Отож, «Лісова пісня» творилася Лесею Українкою у хвилини високого поетичного натхнення, у хвилини, за визначенням поетеси, «божественного безумства».
Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією. Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.

Учень-літературознавець (пошукова робота) зачитує уривки листів.

• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]
• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]
• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]
• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]
• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]
• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]
• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти — «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]
• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]
• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]

III. Теорія літератури
Особливості драми-феєрії:
• фантастично-казковий сюжет;
• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
• відбуваються надзвичайні історії; •
• театральний ефект з безліччю } театральних трюків (західноєвропейська феєрія)

— Проаналізуйте, чи є відповідність між таблицею і «Лісовою піснею». Що ви знайшли відмінне між ними?
— Які визначення щодо жанру драми пропонувала Леся Українка?
— Який жанр драматичного твору є найбільш вдалим для «Лісової пісні» («драма-казка», «драма-феєрія», «драма-поема», «фан¬тастика», «мрія», «старомодна романтика»)? Чи, можливо, у вас є свої пропозиції?
— Чому так довго вагалася Леся Українка у виборі жанру драми?
— Чи можна вставити цей твір у чітко визначені рамки одного з названих жанрів?

Йде жваве обговорення жанрової специфіки драми «Лісова пісня».

Слово вчителя.

Визначенням «драма-феєрія» Леся Українка була незадоволена, але й «драма-казка» не звучало. Ні перша, ні друга назва не передавали суті твору.
Її драма суттєво відрізнялась від західноєвропейських феєрій, які розраховані на видовища з театральними трюками. «Лісова пісня» — це новий жанр драми, який створила Леся Українка.
Можливо, поетеса випередила свій і наш час, заглянула в майбутнє, де буде існувати гармонія людського буття й природи. Тоді драма набуде нового звучання і не буде вже ні драмою-казкою, ні драмою-феєрією, а драмою-піснею чи філософською драматичною поемою, або ж матиме якесь інше жанрове визначення.

А поки що вона залишатиметься драмою-мрією (якщо можливий такий термін). «Лісова пісня» — це погляд у майбутнє, «трансміграція душі крізь час» (за визначенням Ліни Костенко), це сплав лірики і драми, де гармонійно поєднались реальність із міфами та казками, простота стилю і глибина думки.

Робота над сюжетно-композиційними елементами твору.

— Що входить у композиційно-сюжетні елементи? Назвіть їх у «Лісовій пісні».
Довідка:
— Статистичні ситуації — урівноважені ситуації на початку і в кінці твору.
— Сюжетні — виникли внаслідок боротьби протилежних сил.
— Колізія — зіткнення протилежних поглядів, інтересів і прагнень різних дійових осіб.
— Інтрига — гострі, напружені зіткнення, які проявляються в ряді складних, заплутаних подій.
— Які ситуації найчастіше вико¬ристовує Леся Українка в драмі? Навести приклади.
— Події «Лісової пісні» мають характер інтриг чи колізій? Навести приклади.
Робота над заголовком драми.
Запис на дошці:
«Назва... при всій своїй стислості є насамперед синтез, душа твору, і потрібно чимале вміння, щоб кристалізувати в двох-трьох словах цю душу. Назва... повинна бути точною, стислою, характерною, ... прямо витікати з сюжету, з характерів або з основної ідеї твору»
(І. Кочерга).
— Прокоментуйте слова І. Кочерги щодо назви твору. Як ви розумієте даний вислів?
— Як ви розумієте заголовок драми?
— Чому свій твір Леся Українка назвала «Лісова пісня»?
— У чому символічність назви драми?

IV. Висновки.
— Чи залишається, на вашу думку, проблематичною жанрова специфіка драми?
• Чи можна розглядати сюжет твору через ситуації і події?
• Яка особливість заголовку до твору? В яких творах він є обов'язковим, а в яких може бути відсутнім?

V. Домашнє завдання.
Підготувати усну відповідь «Колізія та інтрига драми «Лісова пісня».