Тести до кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні»
І варіант
1.Де відбувалися події?
2.Як звати дітей Запорожця?
3.Ким був Роман?
4.Ким був Савка?
5.Де стояла Олеся, проводжаючи воїна?
6.Що наштовхувало Олесю на надзвичайний вчинок?
7.Чому відмовлявся Василь?
Кому належать ці слова?
8. «Така вже моя гра. Не вони уб'ють, уб'ють німці»
9. «Цю землю можна їсти! На! Їж!
10. «Я вже не можу людям в очі дивитися. Вони нас ненавидять.»
11. «А що мені Батьківщина?»
12. «Я жінка фашистського ката.»
ІІ варіант
1.Прізвище головного героя.
2.Хто залишився живий?
3.Ким був Іван?
4.Ким був Григорій?
5.Якою вважали Олесю легковажні хлопці?
6.Звідки родом Василь Кравчина?
7.Кого вибрали старостою?
Кому належать ці слова?
8. «Я заганяв усю поліцію. І хоч би тобі що-небудь …»
9. «Дальше вони самі будуть нищити один одного! Я розділю їх, куплю, розбещу!»
10. «Розженуть нас по чужих світах, мов чайок у бурю»
11. «Як у мене б'ється серце…»
12. «Я вірила. Пам'ятаєш? Часом ні. А ти?
субота, 14 лютого 2009 р.
Сторінками "Щоденника" О.Довженка
Мета. Ознайомити учнів із документом епохи, який
засвідчує потворну природу тоталітаризму;
розвивати вміння аналізувати текст;
виховувати любов до рідного народу.
Обладнання. Портрет письменника, його твори,
учнівська стіннівка «Невідомі сторінки біографії
Олександра Довженка».
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Форми роботи. Захист дослідницьких проектів, репродук-
тивна бесіда, інтелектуальна розминка, бесіда
(«снігова куля»)
Епіграф
Пишу, розлучений з народом моїм,
з матір’ю, з усім, з батьковою могилою,
з усім-усім, що любив у світі над усе,
чому служив, чому радувався.
О. Довженко
Перебіг уроку
Установчо-мотиваційний етап
1. Організаційно-вступна частина.
Олександр Довженко з перших днів війни стає своєрідним літописцем тих героїчно-трагічних подій – фіксує побачене й пережите. «Щоденники майстра! От де істинний Довженко, - скаже через півстоліття Микола Вінграновський. – Тепер можна спокійно про це говорити. Недавно вони видані. Мало хто знав, що під час війни Довженко вів щоденник, якому довіряв найзаповітніші свої думки. Він змушений був вести таке подвійне життя…»
Усю війну Олександр Петрович носив із собою смертоносну міну уповільненої дії – гостро викривальний сталінсько-сусловську систему «Щоденник». «Не дай Боже, щоб хто-небудь доніс про це, - продовжує Вінграновський, - ми вже тоді не мали б Довженка». Криваві кати перетворили б митця в табірний порох.
2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Учні методом прогнозування визначають мету уроку та
його завдання.
Операційно-пізнавальний етап
3. Актуалізація опорних знань учнів.
Репродуктивна бесіда («вільний мікрофон»)
Творчо-дослідницький етап
4. Застосування учнями знань, умінь, навичок.
Захист дослідницьких індивідуальних проектів
(випереджувальне завдання)
15.03.1942 р.
«Як же страждає народ! Як виміряти ту трагедію, котру пережила Україна… Дійсність стала багато страшніша за всяку, навіть позбавлену смаку уяву. І її так і треба показати. Душа людська міряється повною мірою. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу».
26. 11. 1943 р.
«Сьогодні узнав тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну…Тяжко на душі і тоскно. І не тому тяжко, що пропало марно більше року роботи…Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» - це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, вона нікому не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика».
31.01.1945 р.
«31 січня 1944р. мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття й окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене…Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості».
05.11. 1945 р.
«Я вмру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві десь над Дніпром на горі».
02.11.1952 р.
«Я хочу жити на Вкраїні, щоб не було зі мною. Хай навіть вже скоротять недовгі вже літа мої. Я хочу жити на Вкраїні. Нехай зневага і зло людське круг мене, хай кличуть мене ворогом народу безсоромні і жорстокі службовці-людожери, якщо їм треба. Я – України син, України».
Узагальнювальний дослідницький коментар
Системно-узагальнювальний етап
5. Закріплення знань, умінь і навичок.
Інтелектуальна розминка
(триступеневе інтерв’ю)
І У чому особливість Довженкових записів воєнних років?
ІІ Чому боялися правди вожді?
ІІІ Де черпав сили Довженко, насмілившись
протистояти бездуховній сталінській системі ?
6. Підсумок уроку
Бесіда («снігова куля»)
- Яке враження справив на вас «Щоденник» О.Довженка?
- У чому специфіка записів кіномитця?
-Чим зацікавила вас творчо-пошукова роботи при підготовці до уроку?
- Яким постає перед нами автор?
Слово вчителя.
Насмілившись протистояти антигуманній, жорстокій і бездуховній сталінській системі,
О.П. Довженко черпав сили у свого народу, припадав до його знівеченої, окраденої, але вічно живої і чистої душі. Він не став на коліна і не просив прощення, коли відчув невдоволення і приховану, а тому й особливо страшну погрозу Сталіна. Майстер просив не у «вождя», а в долі – ясного розуму, аби «зробити щось добре для свого народу».
7. Взаємооцінювання знань учнями.
засвідчує потворну природу тоталітаризму;
розвивати вміння аналізувати текст;
виховувати любов до рідного народу.
Обладнання. Портрет письменника, його твори,
учнівська стіннівка «Невідомі сторінки біографії
Олександра Довженка».
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Форми роботи. Захист дослідницьких проектів, репродук-
тивна бесіда, інтелектуальна розминка, бесіда
(«снігова куля»)
Епіграф
Пишу, розлучений з народом моїм,
з матір’ю, з усім, з батьковою могилою,
з усім-усім, що любив у світі над усе,
чому служив, чому радувався.
О. Довженко
Перебіг уроку
Установчо-мотиваційний етап
1. Організаційно-вступна частина.
Олександр Довженко з перших днів війни стає своєрідним літописцем тих героїчно-трагічних подій – фіксує побачене й пережите. «Щоденники майстра! От де істинний Довженко, - скаже через півстоліття Микола Вінграновський. – Тепер можна спокійно про це говорити. Недавно вони видані. Мало хто знав, що під час війни Довженко вів щоденник, якому довіряв найзаповітніші свої думки. Він змушений був вести таке подвійне життя…»
Усю війну Олександр Петрович носив із собою смертоносну міну уповільненої дії – гостро викривальний сталінсько-сусловську систему «Щоденник». «Не дай Боже, щоб хто-небудь доніс про це, - продовжує Вінграновський, - ми вже тоді не мали б Довженка». Криваві кати перетворили б митця в табірний порох.
2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Учні методом прогнозування визначають мету уроку та
його завдання.
Операційно-пізнавальний етап
3. Актуалізація опорних знань учнів.
Репродуктивна бесіда («вільний мікрофон»)
Творчо-дослідницький етап
4. Застосування учнями знань, умінь, навичок.
Захист дослідницьких індивідуальних проектів
(випереджувальне завдання)
15.03.1942 р.
«Як же страждає народ! Як виміряти ту трагедію, котру пережила Україна… Дійсність стала багато страшніша за всяку, навіть позбавлену смаку уяву. І її так і треба показати. Душа людська міряється повною мірою. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу».
26. 11. 1943 р.
«Сьогодні узнав тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну…Тяжко на душі і тоскно. І не тому тяжко, що пропало марно більше року роботи…Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» - це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, вона нікому не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика».
31.01.1945 р.
«31 січня 1944р. мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття й окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене…Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості».
05.11. 1945 р.
«Я вмру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві десь над Дніпром на горі».
02.11.1952 р.
«Я хочу жити на Вкраїні, щоб не було зі мною. Хай навіть вже скоротять недовгі вже літа мої. Я хочу жити на Вкраїні. Нехай зневага і зло людське круг мене, хай кличуть мене ворогом народу безсоромні і жорстокі службовці-людожери, якщо їм треба. Я – України син, України».
Узагальнювальний дослідницький коментар
Системно-узагальнювальний етап
5. Закріплення знань, умінь і навичок.
Інтелектуальна розминка
(триступеневе інтерв’ю)
І У чому особливість Довженкових записів воєнних років?
ІІ Чому боялися правди вожді?
ІІІ Де черпав сили Довженко, насмілившись
протистояти бездуховній сталінській системі ?
6. Підсумок уроку
Бесіда («снігова куля»)
- Яке враження справив на вас «Щоденник» О.Довженка?
- У чому специфіка записів кіномитця?
-Чим зацікавила вас творчо-пошукова роботи при підготовці до уроку?
- Яким постає перед нами автор?
Слово вчителя.
Насмілившись протистояти антигуманній, жорстокій і бездуховній сталінській системі,
О.П. Довженко черпав сили у свого народу, припадав до його знівеченої, окраденої, але вічно живої і чистої душі. Він не став на коліна і не просив прощення, коли відчув невдоволення і приховану, а тому й особливо страшну погрозу Сталіна. Майстер просив не у «вождя», а в долі – ясного розуму, аби «зробити щось добре для свого народу».
7. Взаємооцінювання знань учнями.
"Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм"(біографія Довженка)
Допомогти учням осягнути трагічний життєвий та
творчий шлях письменника, його життєві принципи
через спогади, листи, біографічні твори;
удосконалювати навички роботи з різними джерела-
ми інформації;
вміння аналізувати факти, вчинки, міркування,
принципи митця;
давати оцінку життєвим та творчим явищам;
формувати навички дослідницько-пошукової роботи;
розвивати логічне мислення, усне зв’язне мовлення
учнів;
сприяти вихованню патріотичних почуттів учнів.
ТИП УРОКУ. Вивчення особи письменника.
Дослідницький проект
ЕПІГРАФ УРОКУ:
Я народився і жив для добра і любові
О. Довженко
ПЛАН УРОКУ
1. Вступне слово вчителя. Мотивація навчальної діяльності.
Олександр Петрович Довженко… Кому невідоме це славне ім’я сьогодні, але чи знаєте ви, що в цій постаті поєдналися не тільки визначний письменник і талановитий кінорежисер, але разом з тим і мудрий далекоглядний політик, великий патріот свого народу і син свого часу.
Кажуть, що життя подібне до книги, у якій доля пише світлі й темні сторінки. Отож перегорнемо деякі сторінки життя О. П. Довженка.
2. Об’єднання учнів у групи, розподіл завдань-досліджень.
І група «Дослідники»
«Свято босоногого дитинства» - дізнаються про дитячі роки митця.
ІІ група «Журналісти» - готуються до уявного інтерв’ю з письменником.
ІІІ група «Філософи» - аналізують умови формування світогляду.
ІV група « Літератори» - досліджують епістолярну спадщину .
V група «Художники-критики» - вивчають портрет письменника.
Захищаючи проект дослідження життєвого і творчого шляху О.П.Довженка, учні будуть:
- знати цікаві відомості про життя митця;
- уміти аналізувати, зіставляти і узагальнювати;
- цінувати творчість письменника;
- мати уяву про внесок Довженка у світову та українську духовну скарбницю.
Завдання для групи «Дослідники»
- Яким вам уявляється Олександр Петрович у дитинстві? Чому саме таким?
- Що свідчить про те, що він був людиною з тонкою душею?
- Які якості, риси характеру проявлялися у Довженка ще з дитинства?
- Доведіть, що майбутній митець мав багату творчу уяву?
- Поміркуйте, яку професію може мати людина, яка має тонку і полум’яну дущу?
Завдання для груп «Журналісти» і «Філософи»
Запитання для уявного інтерв’ю з письменником:
- Які риси переважають у вашому характері?
- Вчителювання не задовольнило ваш нестримний характер? Чи, можливо, душа прагнула до більшої активності?
- Скажіть, будь ласка, якби доля вирішила, що ви маєте бути архітектором, будівничим, чи Ви б «сперечалися» з нею?
- Чи є у Вас ідеї щодо реконструкції наших українських міст? Які?
- Чи правда той факт, що Вас було виключено з партії за втрату документів? Так чому ж ви повернулися до партії? Що спонукало до цього кроку?
- Вас не лякало те, що партія, бажаючи приховати багато фактів, які не повинні були знати люди, не дозволила б друкувати Ваші розробки?
- Як поставилося керівництво до написання Вами повісті «Україна в огні»?
- Чому Ви писали «реальні» твори? Вас не лякало, що не всі їх сприймуть?-
- Ви зреалізували себе як кінорежисер повністю чи запас енергії не скінчився?
Завдання для групи «Літератори»:
- прочитати листи до Варвари Довженко;
- прокоментувати їх;
- дослідити історію кохання Варвари та Олександра.
Завдання для групи «Художники-критики»
- Які ваші перші враження, коли ви побачили портрет О.П.Довженка?
- Чи співпадають риси характеру митця з рисами обличчя? Обґрунтуйте свою думку.
- Про що говорять очі Довженка?
- Чи могла така полум’яна особистість пасивно спостерігати за подіями, що відбуваються навколо?
- Ким би міг бути Довженко, якби не обрав кіномистецтво?
3. Робота в групах. Дослідження учнів.
4. Звіти груп. Підсумок.
- У яких сферах проявив себе письменник?
- Яким було його мистецьке кредо і життєве?
- Чому Шарль Форд, французький режисер, назвав Довженка «метеором, що промчав на обрії нашого безрадісного сторіччя»?
- Поясніть епіграф уроку.
- У чому драма Довженка-митця і Довженка-людини?
ВИСНОВКИ
У кіномистецтві Довженко зробив найбільше, кіномитцем він був, так би мовити природженим… Все життя поєднував у собі і художника, і письменника, і мислителя, і громадського діяча.
Олександр Петрович безперечно був непересічною особистістю. Усе життя поклав на олтар служіння українському народові, Україні та величному божеству – кіномистецтву. У його діях зустрічалися суперечливі факти, але картати за ті чи інші вчинки ми не маємо права. Перш за все потрібно знати особисті мотиви. що спонукали до цього кроку. Ми маємо пам’ятати про величезний внесок письменника в світову та українську духовну скарбницю. Його душа є криницею, з якої питимуть цілющу воду не тільки слов’яни… Довженку було важко у житті. Але він ніколи не відступав перед труднощами. Горів сам і запалював інших. Виростає нове покоління, виховане на вічному вогні полум’яної душі. У нього є добрий учитель і мудрий порадник – Олександр Петрович Довженко.
5. Оцінка своїх дій учнями.
- Чого ви навчилися разом з однокласниками?
- Якби вам довелося починати новий проект, що ви зробили б інакше?
- Яких умінь і навичок ви набули, працюючи над проектом?
- У чому полягають переваги роботи в команді?
- Що ви зробили добре?
- Як ви можете вдосконалити свої навички й уміння для вирішення проблем?
творчий шлях письменника, його життєві принципи
через спогади, листи, біографічні твори;
удосконалювати навички роботи з різними джерела-
ми інформації;
вміння аналізувати факти, вчинки, міркування,
принципи митця;
давати оцінку життєвим та творчим явищам;
формувати навички дослідницько-пошукової роботи;
розвивати логічне мислення, усне зв’язне мовлення
учнів;
сприяти вихованню патріотичних почуттів учнів.
ТИП УРОКУ. Вивчення особи письменника.
Дослідницький проект
ЕПІГРАФ УРОКУ:
Я народився і жив для добра і любові
О. Довженко
ПЛАН УРОКУ
1. Вступне слово вчителя. Мотивація навчальної діяльності.
Олександр Петрович Довженко… Кому невідоме це славне ім’я сьогодні, але чи знаєте ви, що в цій постаті поєдналися не тільки визначний письменник і талановитий кінорежисер, але разом з тим і мудрий далекоглядний політик, великий патріот свого народу і син свого часу.
Кажуть, що життя подібне до книги, у якій доля пише світлі й темні сторінки. Отож перегорнемо деякі сторінки життя О. П. Довженка.
2. Об’єднання учнів у групи, розподіл завдань-досліджень.
І група «Дослідники»
«Свято босоногого дитинства» - дізнаються про дитячі роки митця.
ІІ група «Журналісти» - готуються до уявного інтерв’ю з письменником.
ІІІ група «Філософи» - аналізують умови формування світогляду.
ІV група « Літератори» - досліджують епістолярну спадщину .
V група «Художники-критики» - вивчають портрет письменника.
Захищаючи проект дослідження життєвого і творчого шляху О.П.Довженка, учні будуть:
- знати цікаві відомості про життя митця;
- уміти аналізувати, зіставляти і узагальнювати;
- цінувати творчість письменника;
- мати уяву про внесок Довженка у світову та українську духовну скарбницю.
Завдання для групи «Дослідники»
- Яким вам уявляється Олександр Петрович у дитинстві? Чому саме таким?
- Що свідчить про те, що він був людиною з тонкою душею?
- Які якості, риси характеру проявлялися у Довженка ще з дитинства?
- Доведіть, що майбутній митець мав багату творчу уяву?
- Поміркуйте, яку професію може мати людина, яка має тонку і полум’яну дущу?
Завдання для груп «Журналісти» і «Філософи»
Запитання для уявного інтерв’ю з письменником:
- Які риси переважають у вашому характері?
- Вчителювання не задовольнило ваш нестримний характер? Чи, можливо, душа прагнула до більшої активності?
- Скажіть, будь ласка, якби доля вирішила, що ви маєте бути архітектором, будівничим, чи Ви б «сперечалися» з нею?
- Чи є у Вас ідеї щодо реконструкції наших українських міст? Які?
- Чи правда той факт, що Вас було виключено з партії за втрату документів? Так чому ж ви повернулися до партії? Що спонукало до цього кроку?
- Вас не лякало те, що партія, бажаючи приховати багато фактів, які не повинні були знати люди, не дозволила б друкувати Ваші розробки?
- Як поставилося керівництво до написання Вами повісті «Україна в огні»?
- Чому Ви писали «реальні» твори? Вас не лякало, що не всі їх сприймуть?-
- Ви зреалізували себе як кінорежисер повністю чи запас енергії не скінчився?
Завдання для групи «Літератори»:
- прочитати листи до Варвари Довженко;
- прокоментувати їх;
- дослідити історію кохання Варвари та Олександра.
Завдання для групи «Художники-критики»
- Які ваші перші враження, коли ви побачили портрет О.П.Довженка?
- Чи співпадають риси характеру митця з рисами обличчя? Обґрунтуйте свою думку.
- Про що говорять очі Довженка?
- Чи могла така полум’яна особистість пасивно спостерігати за подіями, що відбуваються навколо?
- Ким би міг бути Довженко, якби не обрав кіномистецтво?
3. Робота в групах. Дослідження учнів.
4. Звіти груп. Підсумок.
- У яких сферах проявив себе письменник?
- Яким було його мистецьке кредо і життєве?
- Чому Шарль Форд, французький режисер, назвав Довженка «метеором, що промчав на обрії нашого безрадісного сторіччя»?
- Поясніть епіграф уроку.
- У чому драма Довженка-митця і Довженка-людини?
ВИСНОВКИ
У кіномистецтві Довженко зробив найбільше, кіномитцем він був, так би мовити природженим… Все життя поєднував у собі і художника, і письменника, і мислителя, і громадського діяча.
Олександр Петрович безперечно був непересічною особистістю. Усе життя поклав на олтар служіння українському народові, Україні та величному божеству – кіномистецтву. У його діях зустрічалися суперечливі факти, але картати за ті чи інші вчинки ми не маємо права. Перш за все потрібно знати особисті мотиви. що спонукали до цього кроку. Ми маємо пам’ятати про величезний внесок письменника в світову та українську духовну скарбницю. Його душа є криницею, з якої питимуть цілющу воду не тільки слов’яни… Довженку було важко у житті. Але він ніколи не відступав перед труднощами. Горів сам і запалював інших. Виростає нове покоління, виховане на вічному вогні полум’яної душі. У нього є добрий учитель і мудрий порадник – Олександр Петрович Довженко.
5. Оцінка своїх дій учнями.
- Чого ви навчилися разом з однокласниками?
- Якби вам довелося починати новий проект, що ви зробили б інакше?
- Яких умінь і навичок ви набули, працюючи над проектом?
- У чому полягають переваги роботи в команді?
- Що ви зробили добре?
- Як ви можете вдосконалити свої навички й уміння для вирішення проблем?
Підписатися на:
Дописи (Atom)
