Лист до Мавки
Привіт, Мавко!
Пише тобі учениця 10-А класу Володарськ-Волинської гімназії Стецюк Уляна. Звертаюся до тебе, бо хочу висловити своє захоплення силою твого характеру, а також дати кілька порад і поставити декілька запитань.
Мені, як представнику людей, тобто істот переважно жадібних і корисливих, не зовсім зрозуміло, як можна прожити життя, приносячи себе в жертву, все всім прощаючи, не маючи в серці зла і жодних амбіцій? У нашому світі так прожити неможливо. Тому, на мою думку, тобі не варто було б покидати звичне середовище, бо серед представників людського світу немає жодного рівного тобі. Гармонія є лише в природі, а людина мусить руйнувати цю гармонію, бо не може без цього вижити. Так, можливо, всім представникам міфічного світу ми видаємося злими і бездушними. Але це не завжди так. Людина – це слабка і недосконала істота, яка легко піддається спокусам. Найкращі з нас прагнуть досконалості, найгірші – продовжують деградувати… Для того, щоб сприймати принципи, за якими живе людство, треба самому бути людиною.
Мені не зрозуміло, як можна жити, не завдаючи ані найменшої шкоди природі, але, орієнтуючись на твої вчинки, я намагатимусь стати кращою.
Бувай, Мавко!
15.01.09
Автор листа Стецюк Уляна
Катерина
Ця жахлива та жорстокая картина.
Героїнею була там Катерина,
Бідолашна та ізмучена дівчина.
Все тримала на руках свою дитину-
Це маленьке, крихітне створіння,
Ніби сяйво сонця та проміння.
Більш за все воно жадало щастя,
А натомість – сльози та нещастя.
І за що такі душевні муки,
Ці страждання та переживання…
Все ж з дитинства навчена терпіти:
Прощавати, забувати і любити.
Все в житті для неї, як примара,
Та забути хоче, як кошмари
Все те зло, яке зустрілося в дорозі…
Так хотіла бути на порозі
Світлого й щасливого життя.
Все, що їй потрібно для буття, –
Це надіятись та вірити у те,
Що життя на світі є, проте
Вона покинута, сама, самотня.
Жеревко Ольга, учениця 9-Б класу
Володарськ-Волинської гімназії
Сенс життя
Віра у сутність…
Надія на сутність…
Наша любов та жага до життя.
Те, що ми маємо, те, що втрачаємо-
Все це потрібно нам для буття.
Ми віримо в минуле,
Ми віримо в майбутнє.
Ми віримо в те, що ми живемо.
Віра й надія – це вічний супутник
І на путі ми їх знайдемо.
І віра, й надія, і цвіт на путі –
Це майже у кожного є у житті.
Життя для всіх по-своєму прекрасне.
Воно немов те сонце красне,
Що світить нам завжди й усюди.
Його стрічають радо люди.
Ми любимо і знаємо,
Ми хочемо і маємо,
Діставши – не бережемо,
А втративши – шукаємо.
Жеревко Ольга, учениця 9-Б класу
Володарськ-Волинської гімназії
неділя, 1 березня 2009 р.
субота, 28 лютого 2009 р.
Написання прізвищ прикметникової форми
Тема. Написання прізвищ прикметникової форми.
Мета: з’ясувати особливості творення прізвищ прикметникової форми; навчити школярів застосовувати правила; виробити вміння правильно вживати їх в усному і писемному мовленні; сприяти зміцненню орфографічних навичок; виховувати гордість за своє прізвище, за яким стоять усі покоління роду кожного з учнів.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок із використанням інноваційних технологій.
Обладнання: різнокольорові картки для роботи в групах; картки із текстами, словами; фото світлини (пам’ятники М.Грушевському, Т.Шевченку, Б.Хмельницькому в Києві).
Епіграф: Прізвище – мелодія віків, у котру
вплелися перекази й легенди,
розповіді й казки про добрих чарівників.
А.Коваль
Х І Д У Р О К У
1. Організаційний момент.
2. Завдання уроку.
3. Очікувані результати.
4. Актуалізація опорних знань учнів.
а) Гра-аукціон «Я знаю, що…»
Учні по черзі називають усі відомості про прикметник.
б) Гра «Чомучка»
Школярі мали випереджальні завдання: підготувати по 5 запитань із вивченої теми, які розпочинаються словом «Чому…?»
Робота в парах. Взаємоопитування. Взаємооцінювання.
в) «Диктант для шпигуна».
Учні працюють у групах. Слова для диктанту прикріплені в різних місцях класу. Кожен по черзі підходить до аркуша, на якому написані слова, читає, запам’ятовує, повертається до групи, диктує. Переможе та група, яка швидко і грамотно запише всі слова.
5. Ознайомлення учнів із темою уроку.
Оголошення епіграфа уроку й робота з ним.
- Чому прізвище – це «мелодія віків»?
- Чому А.Коваль наголошує, що у нього вплелися перекази, легенди, казки?
- Яких «добрих чарівників» він мав на увазі?
- А звідки походять ваші прізвища? (учні готували випереджальне завдання – спробувати пояснити походження свого прізвища. Воно походить: від імені, від географічної назви, від роду діяльності, від назви предмета, ознаки, явища).
Слово вчителя. Прізвище – це зафіксоване в документах родинне найменування. Ім’я служить для виділення особи, по батькові вказує на зв’язок з батьком, а прізвище об’єднує членів однієї родини і дає змогу відрізнити їх від представників інших родин. Прізвище треба берегти, не ганьбити негідними вчинками, бо за ним стоять усі покоління вашого роду.
6. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру.
а) Творче дослідження. Робота в групах із текстами.
Текст для І групи
Оскільки назви населених пунктів повторюються, а до того ж мають по кілька близьких варіантів найменування, установити точно, від назви якого населеного пункту утворене прізвище, буває важко, а іноді – неможливо.
Прізвище Коцюбинський могло походити від назв сіл Коцюбинці й Коцюбинчики; Вербицький – від назви сіл Верба, Верби, Вербичі. Отже, установити щось точно без додаткових відомостей про конкретну родину важко.
А.Коваль
Текст для ІІ групи
У часи Катерини ІІ за великі заслуги перед державою до основного прізвища такої людини додавали найменування, яке нагадувало про ці заслуги (найчастіше це були воєнні заслуги). Так, Суворову за перемогу під Римником було присвоєно звання Римникського, а в паперах писалося Суворов-Римникський.
У 18 ст. таким способом були утворені подвійні найменування: Рум’янцев-Задунайський, Долгорукий-Кримський, Муравйов-Амурський.
У Кутузова виявилося аж три прізвища: Голенищев (предок Василь Голенище), Кутузов (давній засновник роду Кутуза), Смоленський (за боротьбу з Наполеоном він дістав почесний титул князя Смоленського).
А.Коваль
Текст для ІІІ групи
Українські прізвища спочатку одержали феодали, здебільшого за назвою своїх земель: Бистрицький, Острівний, Рогатинський. Згодом – міщани: Килимник, Пивовар, Олійник. Кріпаки довго не мали прізвищ. Лише під кінець 18 ст. родові прізвища мали всі українці. Значна кількість їх утворена від імен. відомо, що від імені іван існує 130 прізвищ: Іванів, Іваньків, Іванюк, Іванівський, Іваненко… Деякі з них утворені від жіночих імен: Катеринчук, Ганусин, Мариїсів.
Г. Передрій
Аналіз мовних явищ на основі тексту.
б) Робота з підручником.
Опрацювання таблиць п.48.
Вправа-загадка 439.
Колективне виконання.
Видатний художник намалював портрет знаменитого російського поета, щоб викупити з кріпацтва геніального українця.
в) «Мозковий штурм».
Кожна група працює зі світлинами пам’ятників М.Грушевському, Б.Хмельницькому, Т.Шевченку.
Учні складають колективну розповідь про цих людей, відмінюють їх прізвища.
7. Підбиття підсумків уроку.
- Над якою темою ми працювали?
- Які види роботи вам сподобалися?
- Як працювали групи?
- Оцініть роботу кожного учня в групі, виставте поурочний бал.
- Чи збулись ваші очікування?
8. Домашнє завдання.
Мета: з’ясувати особливості творення прізвищ прикметникової форми; навчити школярів застосовувати правила; виробити вміння правильно вживати їх в усному і писемному мовленні; сприяти зміцненню орфографічних навичок; виховувати гордість за своє прізвище, за яким стоять усі покоління роду кожного з учнів.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок із використанням інноваційних технологій.
Обладнання: різнокольорові картки для роботи в групах; картки із текстами, словами; фото світлини (пам’ятники М.Грушевському, Т.Шевченку, Б.Хмельницькому в Києві).
Епіграф: Прізвище – мелодія віків, у котру
вплелися перекази й легенди,
розповіді й казки про добрих чарівників.
А.Коваль
Х І Д У Р О К У
1. Організаційний момент.
2. Завдання уроку.
3. Очікувані результати.
4. Актуалізація опорних знань учнів.
а) Гра-аукціон «Я знаю, що…»
Учні по черзі називають усі відомості про прикметник.
б) Гра «Чомучка»
Школярі мали випереджальні завдання: підготувати по 5 запитань із вивченої теми, які розпочинаються словом «Чому…?»
Робота в парах. Взаємоопитування. Взаємооцінювання.
в) «Диктант для шпигуна».
Учні працюють у групах. Слова для диктанту прикріплені в різних місцях класу. Кожен по черзі підходить до аркуша, на якому написані слова, читає, запам’ятовує, повертається до групи, диктує. Переможе та група, яка швидко і грамотно запише всі слова.
5. Ознайомлення учнів із темою уроку.
Оголошення епіграфа уроку й робота з ним.
- Чому прізвище – це «мелодія віків»?
- Чому А.Коваль наголошує, що у нього вплелися перекази, легенди, казки?
- Яких «добрих чарівників» він мав на увазі?
- А звідки походять ваші прізвища? (учні готували випереджальне завдання – спробувати пояснити походження свого прізвища. Воно походить: від імені, від географічної назви, від роду діяльності, від назви предмета, ознаки, явища).
Слово вчителя. Прізвище – це зафіксоване в документах родинне найменування. Ім’я служить для виділення особи, по батькові вказує на зв’язок з батьком, а прізвище об’єднує членів однієї родини і дає змогу відрізнити їх від представників інших родин. Прізвище треба берегти, не ганьбити негідними вчинками, бо за ним стоять усі покоління вашого роду.
6. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру.
а) Творче дослідження. Робота в групах із текстами.
Текст для І групи
Оскільки назви населених пунктів повторюються, а до того ж мають по кілька близьких варіантів найменування, установити точно, від назви якого населеного пункту утворене прізвище, буває важко, а іноді – неможливо.
Прізвище Коцюбинський могло походити від назв сіл Коцюбинці й Коцюбинчики; Вербицький – від назви сіл Верба, Верби, Вербичі. Отже, установити щось точно без додаткових відомостей про конкретну родину важко.
А.Коваль
Текст для ІІ групи
У часи Катерини ІІ за великі заслуги перед державою до основного прізвища такої людини додавали найменування, яке нагадувало про ці заслуги (найчастіше це були воєнні заслуги). Так, Суворову за перемогу під Римником було присвоєно звання Римникського, а в паперах писалося Суворов-Римникський.
У 18 ст. таким способом були утворені подвійні найменування: Рум’янцев-Задунайський, Долгорукий-Кримський, Муравйов-Амурський.
У Кутузова виявилося аж три прізвища: Голенищев (предок Василь Голенище), Кутузов (давній засновник роду Кутуза), Смоленський (за боротьбу з Наполеоном він дістав почесний титул князя Смоленського).
А.Коваль
Текст для ІІІ групи
Українські прізвища спочатку одержали феодали, здебільшого за назвою своїх земель: Бистрицький, Острівний, Рогатинський. Згодом – міщани: Килимник, Пивовар, Олійник. Кріпаки довго не мали прізвищ. Лише під кінець 18 ст. родові прізвища мали всі українці. Значна кількість їх утворена від імен. відомо, що від імені іван існує 130 прізвищ: Іванів, Іваньків, Іванюк, Іванівський, Іваненко… Деякі з них утворені від жіночих імен: Катеринчук, Ганусин, Мариїсів.
Г. Передрій
Аналіз мовних явищ на основі тексту.
б) Робота з підручником.
Опрацювання таблиць п.48.
Вправа-загадка 439.
Колективне виконання.
Видатний художник намалював портрет знаменитого російського поета, щоб викупити з кріпацтва геніального українця.
в) «Мозковий штурм».
Кожна група працює зі світлинами пам’ятників М.Грушевському, Б.Хмельницькому, Т.Шевченку.
Учні складають колективну розповідь про цих людей, відмінюють їх прізвища.
7. Підбиття підсумків уроку.
- Над якою темою ми працювали?
- Які види роботи вам сподобалися?
- Як працювали групи?
- Оцініть роботу кожного учня в групі, виставте поурочний бал.
- Чи збулись ваші очікування?
8. Домашнє завдання.
Мандрівка в країну Прикметника
Тема: Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: Поглибити і систематизувати знання учнів про прикметник, формувати вміння відрізняти прикметник від інших частин мови, визначати рід, число, відмінок та синтаксичну роль прикметників. Розвивати усне і писемне мовлення, вимовну і слухову культуру, логічне мислення, пам’ять. Виховувати любов до рідної землі, батьківської оселі, материнської мови, народних традицій.
- Обладнання уроку:
Література: „Граматика української мови в таблицях і схемах”, „Дивослово” №9 за 99 р., збірник вправ.
Тип уроку: урок-мандрівка у казкову країну Прикметника.
Хід уроку
1. Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми починаємо вивчати відому всім частину мови – прикметник. Завдання нашого уроку: повторити ті відомості про прикметник, які ви маєте з молодших класів. Урок проходитиме у вигляді мандрівки у чарівну країну прикметника. Різні несподіванки і пригоди чекають на вас. Отож, будьте уважні, кмітливі, дружні, щоб змогти витримати будь-які випробування. Вирушаємо в путь!
Чекайте, чекайте! До нас поспішає листоноша з телеграмою.
„Любі шестикласники! Допоможіть! На нашу країну напав Кощій Безсмертний, вигнав із домівок всіх прикметничат і не дозволяє повернутися. Виручте, будь ласка.”
– Допоможімо, дітки? Бідні прикметничата так злякалися, що збились докупи і не можуть потрапити на свої місця.
2. Робота з текстом
(з довідки вставити пропущені слова)
Я пригадую щасливі картини безтурботного дитинства. Бачу стару хатину під солом’яною кришею, рівненьку стежину і палахкотіння червоних мальв.
Я любила струнке стебло, лапате листя і яскраві розкішні квіти.
Довідка: струнке, щасливі, яскраві, розкішні, стару, безтурботного, солом’яного, червоних, рівненьку, лапате.
– На які питання відповідають пропущені слова? Що означають? Яка це частина мови?
– Визначте усно рід (якщо це однина), число, відмінок словосполучень.
Синтаксичний розбір першого речення (колективно). Який висновок можна зробити?
3. Робота з підручником.
– Вас запрошує до себе в гості спільник Кощія – граф Параграф ... Але на порозі свого графства просить відгадати загадки. Перепустка – це відгадка-прикметник.
Загадки-жарти
– Який журавель не літає? (колодязний)
– Яким гребенем не розчісуються? (півнячим)
– Який вузол не можна розв’язати? (залізничний)
– З якого посуду ніколи не їдять? (з порожнього)
Робота з підручником за опорною таблицею. Усне повідомлення на лінгвістичну тему „Прикметник як частина мови”.
Вправа 211 (усно)
Робота за опорною таблицею на дошці: порівняльна характеристика іменників та прикметників.
– На які питання відповідає?
– Що означає?
– Як змінюється?
– Яким членом речення виступає?
– А чи вмієте ви узгоджувати іменники з прикметниками? – цікавиться Кощій Безсмертний.
Вправа 213 (Ів. – лісовий, ІІв. – новий)
4. Турнір Кощія.
Хто переможе у турнірі, той візьме участь у параді частин мови.
а) Індивідуальна робота з картками. Дібрати і записати прикметники до іменників. Гра „Хто швидше?”
б) Творчий диктант (дібрати антоніми):
легкий – важкий, старе – нове, свіжий – черствий, широка – вузька, високий – низький, темна – світла
в) Культура мовлення.
Як правильно сказати: сила богатирська чи багатирська?
5. Парад частин мови
проводимо у вигляді графічного диктанту: іменник позначаємо цифрою 1, прикметник – 2 (вчитель диктує слова, а учні записують цифрами).
Ів ІІв
зелений 2 сніг 1
зелень 1 сніжина 2
ліс 1 сніжок 1
лісовий 2 низина 1
зима 1 низький 2
зимонька 1 мужній 2
зимові 2 мужність 1
голубінь 1 осінній 2
голубина 2 осінь 1
Записи в учнів: 211-211-212 121-122-121
6. Підсумок.
– А щоб повернутися додому, нам треба підвести підсумок, виставити оцінки.
– Яка частина мови називається прикметником?
– Що означає прикметник?
– Які граматичні ознаки прикметника?
– Яка синтаксична роль?
7. Диференційоване домашнє завдання:
скласти і записати казку „Нові пригоди Прикметника”9високий рівень знань), вправа 215 (для учнів достатнього рівня знань).
Підписатися на:
Дописи (Atom)
