ТЕМА. «Великий
льох» Т.Шевченка – одна з
вершин творчого генія в зображенні трагічних
епізодів історії України
МЕТА. З’ясувати ідейно-художній
зміст твору, жанрові особливості поеми-містерії; через образи, символи, реальне
й містичне дослідити минуле України; визначити критичну оцінку поета-патріота
до зображуваних подій; збагнути глибину ідеї, втіленої автором; розвивати
полікультурну компетентність, образну уяву, чуття тексту; розкрити пізнавальний
та виховний потенціал твору.
ОБЛАДНАННЯ.
Підручник, словники, матеріали презентацій, ілюстрації до текстів.
ТИП УРОКУ.
Урок-проект із застосуванням ІКТ, технологій критичного мислення.
ЕПІГРАФ УРОКУ. Шевченко! Досить було однієї людини,
щоб врятувати
націю від самознищення
Остап Вишня
Х І Д У Р О К У
1. Завдання уроку. Вступне слово вчителя.
Актуалізація опорних знань учнів
Тарас
Шевченко і Україна…Ці слова злилися в одне ціле, вони визначили собою наше
минуле, сучасне й майбутнє. Усю свою снагу, своє життя, своє слово поет
присвятив їй, Україні. Перед поетом постали питання:
-
За що гине Україна?
-
За що її діти в кайданах мовчать?
-
Як сталося, що народ живе без
держави?
-
Які причини привели до втрати
національного обличчя? Сьогодні спробуємо пізнати і відкрити іншого Шевченка,
досліджуючи його поему-містерію «Великий льох», - державотворця,
правозахисника, носія національної ідеї.
Презентація
вчителя
2. Усвідомлення
знань. Робота над ідейно-художнім аналізом твору.
Презентація групових та індивідуальних проектів.
Індивідуальний
проект учениці.
Чому одна людина поклала на себе таку
величезну відповідальність – вболівати за свою країну, прагнути привернути
увагу спільноти до її проблем? Чи не краще було б скористатися порадою народної
мудрості: «Моя хата скраю, я нічого не знаю», - і насолоджуватися життям? Але ж
: «Кожному воздасться за ділами його», - та коли то буде! Девізом
нашого уроку будуть слова «Невинних немає». Але розділовий знак наприкінці
цього висловлювання ми поставимо за підсумками нашого уроку.
Презентація
груп істориків, теоретиків, літературознавців.
Так, ця поема про велику трагедію України –
втрату нею державності, національної незалежності. Написана була Тарасом
Шевченком у Миргородсько-Мар’їнський період.
Прийом
«Додай речення»
-
Доля цього твору митця була
скривдженою, зміст перекручений на новий лад або ігнорувався зовсім…
-
Так, у «Кобзарі», виданому 1980
року, текст поеми відсутній…
-
Отже, багатьох не влаштовував цей
твір своєю викривальною силою, боялися його друкувати і сказати велику
Шевченківську правду.
-
Спостерігаємо цікаву деталь, як
жанр твору впливає на його композицію і символічність образів.
Прийом «Асоціативний кущ»
Презентації
груп науковців-дослідників.
І група – «Три душі».
Три
душі, покарані вічним блуканням за свої гріхи. Потраплять у рай, коли москаль
розкопає великий льох.
Провина першої душі – перейшла вповні дорогу Б.Хмельницькому, коли той їхав у Переяслав
«Москві присягати», тобто побажала удачі у знищенні України.
Провина другої душі – напоїла коня Петру І, коли той їхав із по-звірячому спаленого ним
Батурина, тобто допомогла ворогові.
Провина третьої душі – посміхнулась Катерині ІІ, тобто виказала приязнь до ворога.
Прийом
«Мікрофон»
-
Перейти дорогу з повними відрами –
благословити на удачу. Та якби знав Богдан, що через деякий час розтопчуть
Україну, перетворять на рабиню, знищать завойовану ним свободу. краще б не
відбулася ця Рада.
-
А присяга отруїла всіх
підступністю, зрадою, тому й вода у відрах перетворилася на отруту. від якої
помер весь рід.
-
Смерть цілого роду – символ смерті
всієї України, всієї нації – те, що й домагалися правителі царської Росії:
знищити з коренем український народ.
-
За народними звичаями не
дозволялося напувати водою коня клятого ворога, адже вода – це символ життя.
Отже, відбулося ніби благословення російського царя на життя, а значить і на
дальше поневолення українського народу.
-
Автор символічно звертає нашу
увагу на колір цих пташок-душ: білі, як сніг. У наших предків цей колір
вважався символом чистоти і невинності.
-
Значить, ці дівчата – чисті й
невинні у своїх вчинках. Чому ж вони не можуть потрапити до раю?Можливо, Бог
жорстокий і злий, що так тяжко карає? Мабуть, такою жорстокою була дійсність
тих часів.
ІІ група – «Три ворони».
Ворона
– символ і втілення сатани.
Кожен
народ має власну біду.
Злодіяння української
ворони – відсутність державної твердості і
послідовності.
Злодіяння польської ворони – зрадливість шляхти.
Злодіяння російської
ворони – тиранія по відношенню до всіх народів, в
тому числі й до свого.
Очікують, поки буде розкопано Великий льох,
хочуть кінця України(за міфом Шевченка).Отож, поема «Великий льох» - це тривога
поета-патріота за зганьблену долю України.
ІІІ група – «Три лірники».
З’являються три
лірники-каліки (у віковому рабстві почалося виродження народу). Співають про
Богдана Хмельницького. Москалі хочуть знищити Україну через знищення її історичної
пам’яті. Вони розкопали «Малий
льох». А Великого ще й не дошукались.
Тому жевріє надія, що сховище української державності, історичної пам’яті буде
стояти вічно і зберігати волю для грядущих поколінь.
3. Рефлексія уроку.
Дослідивши та проаналізувавши
поему-містерію «Великий льох», ми можемо зазначити, що тема цього твору –
показати трагічне минуле нашої України, а ідея полягає у безсмерті українського
народу, у відродженні Української
держави, нації, духовності. Отже, Тарас Шевченко – істинний захисник прав
українського народу, справжній патріот.
Індивідуальний
проект.
Ми мали з’ясувати зміст
висловлювання «Невинних немає» і, спираючись на зміст поеми, поставити розділовий знак.
Провина з’ясована: занедбання
духовних традицій, втрата національної свідомості, волелюбного духу народу,
зречення героїчного минулого. Хто винен? Насамперед ті, хто стояв при владі та
віддавав накази, а також ті, хто ці
накази виконував.
Але слід зазначити, що не менш винуваті ті,
хто розумів беззаконня, спостерігав за ним і мовчав. Маємо на увазі панство з
його пихою та зневагою до народу-годувальника, зажерливість і здирство
чиновників, бездіяльність української інтелігенції у справі духовного виховання
нації. Наша думка ствердна: «Невинних немає».
З іншого боку: «Невинних немає?» Ми ставимо
знак запитання і цим залишаємо надію на майбутнє. Невинні є. Це наша Україна –
ласий шматочок для багатьох загарбників, її народ, який тримають у полоні
обману і беззаконня.
На нашу думку, ще є шанс, адже скарб не
знайдено. Скарб – це воля України, її незалежність і самостійність.
Тестове
опитування змісту поеми за комп’ютерами.
1.Чому душі чекають, коли розкопають льох?
а)хочуть потрапити в рай;
б)хочуть спокутувати гріхи;
в)хочуть знайти скарб.
2.Який гріх першої дівчини?
а)перейшла дорогу Богдану з порожніми відрами;
б)перейшла дорогу гетьману з повними відрами;
в)перейшла дорогу.
3.У чому гріх другої дівчини?
а)прив’язала коня і напоїла водою;
б)погладила коня Петра І;
в)напоїла водою коня цареві.
4.Яка провина третьої дівчини?
а)посміхнулася матері;
б)посміхнулася Катерині ІІ;
в)побачила на Дніпрі золоту галеру.
5.Яку новину повідала російська ворона?
а)полягло 6 тисяч душ;
б)полягло 6 мільйонів душ;
в)загинуло 60 тисяч душ.
6.Де бенкетують вельможі?
а)у Батурині;
б)в Парижі;
в)У Петербурзі.
7.Про які діяння розповідає українська ворона?
а)будівництво залізниці;
б)пожежу Батурина;
в)оправдання Полуботка.
8.Що принесло найбільше лихо нашій державі?
а)загарбницька політика царизму;
б)народження двох Іванів;
в)зрадництво і продажність.
9.Чому лірники сліпі, криві і горбаті?
а)таким стало покоління українців;
б)бо вони старенькі люди;
в)бо довелося багато зазнати у своєму житті.
10.Яке покоління уособлюють лірники?
а)байдуже;
б)скалічене, глухе до всього, що чинять в
Україні вороги;
в)молоде.
11.Який льох розкопали?
а)український;
б)великий;
в)малий.
12.Яку надію на порятунок залишає поет?
а)має народитись визволитель;
б)мають народитися Івани;
в)Україна виживе.
Заключне
слово вчителя.
-
Що ви досліджували на уроці?
-
Чи задоволені своєю працею?
-
Що нового відкрили для себе,
перегортаючи ще одну сторінку поетичного таланту Кобзаря?
Складання
сенкану «Україна»
Україна
Рідна,
неповторна
Живе,
мріє, надіється
Бореться
століттями за свою свободу
Ненька
Нам, українцям XXІ ст., за старання і
труди багатьох поколінь Бог дає щасливий історичний шанс, дух свободи. Ми маємо
можливість побудувати таку Україну, про яку мріяв поет. Тому повинні
наполегливо шукати вихід із глухих кутів, який би дав зберегти і наші душі, і Вкраїну.
А це може зробити той, хто не руйнує нічого довкола: ні сердець ближніх, ні
державу, в якій живе.
Кожне покоління мусить торувати свій шлях до
щасливого життя, до свободи й правди. Відповідальність за долю нації звучить у
рядках Тетяни Майданович:
Як будемо справедливі,
Ще зможемо бути щасливі.
Де нема Сили Духа,
Там слово – суха потеруха.
Порушивши духу основи,
Не маєм опори і в мові.
Не падаймо на коліна,
Зробивши з держави тельця, -
Така буде нам Україна,
Які у нас будуть серця!
Немає коментарів:
Дописати коментар