вівторок, 7 січня 2014 р.

Кошик методичних прийомів



Такі вправи допоможуть розвивати мислення і творчі здібності учнів, зацікавлять кожного школяра предме­том, виховуватимуть любов до рідного слова.
1.   «Німий» диктант
Учням пропонуються картинки з малюнками або світ­линами. Завдання учнів — записати слова, що нази­вають зображене. Додатково можна запропонувати поставити наголоси в записаних словах, пояснити їх значення чи орфограми.
2.   «Ланцюжок»
Учням пропонується скласти ланцюжок слів до певних понять: 1) логічний; 2) образний.
3.   «Малюю музику словами»
Звучить фонограма. Завдання учням: описати мелодію словами (2—3 речення).
4.   «Я бачу слово»
Учитель читає текст (можна поезію). Учні заплющують очі, слухають, а потім описують (усно чи письмово) зорові картини, що виникли перед очима.
5.   «Я — фотограф»
Завдання учням: описати самого себе, намалювати свій портрет словами («сфотографувати» себе).
6.   «Збирачі скарбів»
Завдання учням: скласти словничок (антонімів, синонімів, тематичні, логічні тощо).
7.   «Будівничі»
Скласти слова з певною значущою частинкою (напри­клад, з префіксом роз-, суфіксом -«- тощо).
8.   «Мислитель»
Складання сенканів до різних понять. Обмін творчими доробками у парах чи групах.

9.   «Пограємось у слово»
Робота виконується парами: один учень записує імен­ник, а інший добирає до нього прикметник тощо.
10. «Письменники»
Робота в малих групах. Учні складають тексти, в яких всі слова починаються з однієї літери.
11. «Археологи»
До запропонованих понять дібрати такі синоніми або асоціативні слова, які належать до пасивної лексики (історизми або архаїзми).
12. «Подаруй мені слово»
Завдання: до запропонованого тексту дібрати заго­ловок.
13. «Запитання в подарунок»
Учням пропонується запитати у когось із однокласни­ків щось за темою уроку.
14. «Розмалюй моє речення»
На дошці записані непоширені речення. Учні повинні їх доповнити другорядними членами речення.
15.    Гра «Мовний етикет»
Завдання для роботи в групах:
озвучити 1) вітання, 2) прощання, 3) запрошення, 4) побажання.
16.    «Народна мудрість»
Доповнити прислів'я, розкрити їх значення (можна методом «Мікрофон»):
Слово не горобець:... (вилетить — не піймаєш).
Гостре словечко... (коле сердечко).
І від солодких слів... (буває гірко).
Від теплого слова — ... (і лід розмерзає).
Слово старше... (за гроші).
Менше слів... (більше діла) та ін.
17.    «Слово в малюнку»
Фарбами зобразити почуте:
У мові — чари барвінкові, Аж сяють барви веселкові.
(Д. Білоус)
Ти наше диво калинове, Кохана українська мово.
(Д Білоус)
Як парость виноградної лози Плекайте мову.
(М. Рильський)
18.    «Розфарбую слово»
Дібрати епітети (означення) до записаних на дошці слів: мова, пісня, Україна, мрія.
19.    «Урок людяності»
Завдання: у тактовній формі вказати на неправильну поведінку уявному скупому (ледареві, вередливому).
20.    «Фантазери»
Яке ім'я хотів би мати? Чому? Записати пестливі форми цього імені.
21.    «Неповторність поезії»
Робота в групах: скласти за аналогією акровірші про зиму і літо.
Високе небо кличе журавлів. Останнє листя сумно так жовтіє. Самотня квітка сяє на вікні — Елегій час, і суму, і надії. На землю дош спускає пелену. І в холод йдемо та ждемо весну.
Весело й дзвінко продзвенів струмок. Енергій сонця й квітів не зловити. Співає все, трава — немов вінок. Надіється, кохає, хоче жити, Окрилюється серце і співа. Юнь трав і неба знову розцвіла.
22.    «Ми — поети»
Скласти поезії за певними римами (роботу можна ви­конувати в парах).

23.    «Ювеліри»
Написати твори-мініатюри, речення в яких склада­лися: 1) лише з граматичних основ; 2) лише з дієслів; 3) лише з підметів тощо.
24.    «Детективи»
За намальованими на дошці схемами побудувати ре­чення, зробити їх синтаксичний розбір.
25.    «Заговори, щоб я тебе побачив»
Обмін думками, мріями, побажаннями, враженнями (можна методом «Незакінчене речення»).
26.    «Хто більше?»
Скласти із запропонованими словами якнайбільше речень. (Слова: земля, дорога, мама.)
27.    «Об'єднай»
Скласти одне речення, в яке ввести слова ліс, яли­ни, мешканці. (Під час перевірки «позичити» в друга цікаве.)
28.    «Поясни»
За обмежений час пояснити лексичне значення даних слів: орбіта, земля, Земля, горизонт.

29.    «Шукачі пригод»
Вигадати якнайбільше пригод, які б передували закін­ченню тексту:
«...1 ось, нарешті, берег. Усі, хто був у човні, поглядами і словами підтримували один одного. Здавалось, все закінчилось». (Роботу варто проводити в трійках або малих групах.)
30.    «Давайте похвалимось»
Описати 2-3 реченнями щось, чим пишаєтесь, може­те похвалитися. Обмінятися записами з сусідом за партою.
31.    «Оптимісти та песимісти»
До запропонованого предмета чи явища поставити контрастні запитання:
Чим це добре?
Чим це погано?
32.    «Оповідання-ланцюжок»
У групах перший придумує речення, а кожний наступ­ний додає своє, щоб разом утворилося коротке зміс­товне оповідання (тему може запропонувати вчитель або самі учасники групи).
33.    «Словникові сходинки»
Пропонується пограти у відому гру зі словами (кінце­вий звук попереднього слова стає початком наступного: школа — альбом — метро — олівець — цап парта...).
34.    «Пошукова робота»
У записаному на дошці (або з підручника) тексті назва­ти відсутні частини мови, скласти з ними речення.
Припорошений пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом.
35.    «Асоціації»
Учитель диктує слова, а учні повинні записати слова-асоціації.
Наприклад: школа — діти, ялинка Новий рік, пташка — небо тощо.
Село, літо, хліб, канікули, мелодія, квітка, клас, сонце, сад, хмарина, соловейко, дівчина.
36.    «Проклади місток»
Об'єднати поняття, щоб «допомогти» уявному казко­вому персонажу перейти через річку.

Чесний
подовження
Боротьба
вживання апострофа
Спросоння
подвоєння
Обов'язок
уподібнення
Осінній
спрощення
37.    Хто більше»
Учитель швидко читає слова. Учні за обмежений час записують ті, які вдалося запам'ятати.
Серпанок, веселка, ясир, небокрай, берегиня, марево, вір­ність, водограй, сніговій, подаяння, сумління, суцвіття.
38.    «Я знаю, що я знаю»
Під час словникового диктанту учні записують слова утри колонки: 1) знаю; 2) не знаю; 3) вагаюсь.
По-нашому, силоміць, абихто, де-не-де, хтозна-куди, якось-то, рік у рік, дещо, сам на сам, кінець кінцем, віч-на-віч.
39.    «Конструктор»
Утворити із літер запропонованого вчителем (одно­класником) слова якомога більше інших слів {селян­ство, непереможність, бібліотека тощо). Завдання виконується парами або малими групами.
40.    «Зігріймо слово»
Серед названих чи записаних на дошці слів назвати «теплі».
Посмішка, неспокій, сонечко, квітка, хитрість, погорда, ромашка, неприязнь, доброта, допомога, зрада, любов, мелодія, ненависть.
41.    «Початківці»
Здогадайтесь, які прикметники (слова інших час­тин мови) пропущено у віршованих рядках, запишіть поезію у своєму варіанті:
Ой, була в лелеки Хата ...
Та спиляли люди Явора на дрова. Як палало ... ... тіло, Із очей...
Дві сльози злетіло.
(І. Дикань)
42.    «Вдячність»
На основі почутої у виконанні вчителя «Молитви до мови» Катерини Мотрич учні складають власне звертання-подяку до рідної мови (вид письмової робо­та довільний: сенкан, міні-твір, роздум тощо)
43.    «Знайди сусіда»
Записати синонімічні слова до поданих фразеологізмів з довідки:
Пекти раки
Прикусити язика
Замилювати очі
Як риба у воді
Тридев'ять земель
Зарубати на носі
Кров з молоком
Пускати півня
Довідка: підпалювати, добре, здоровий, запам'ятати, замовкнути, червоніти, обманювати, далеко.
44.    «Дешифрувальник»
Розшифрувати прикметаихи, записати їх, визначити «зайве» слово (роботу варто проводити парами):
Ален, езанел, овтаж, икшора, ирйищ, елнез, наерек, іелб, аранг, кащар, ашовд, чужда.
45.    «Будівельники»
Утворити дієслова, використовуючи префікси і суфік­си, вказати спосіб творення:
Ви__ , пере__ , на___ , воз___ , ___ а-ти,
___ я-ти,   ___ ну-ти,____ ся,    від__ ся,
по___ ува-ти, роз_ ся.
46.    «Майстри слова»
Написати міні-усмішку, яка складалася б тільки з діє­слів (завдання виконується у довільних групах).
Смачна картопля.
Скопала, посадила, пополола, обгортала, викопала, раді­ла, зібрала, сховала, дістала, начистила, варю, пахне, обідаємо, смакуємо.
47.    «За вікном»
Починати урок варто, звертаючи увагу дітей на красу довкілля, особливості певної пори року. Наприклад (читає вчитель):
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе, як є дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
(Л. Костенко)
Після прочитаних рядків можна запропонувати учням написати твір-мініатюру на одну із тем: «Стою собі, задивлена в природу», «Самі на себе дивляться ліси, розгублені від власної краси», «Заплакали дощі над сві­том посивілим», «Спасибі, земле, за твої щедроти».

48.    «Подумай»
Творчий словниковий диктант: записати дані визна­чення одним словом:
     Прислівник, який означає день, коли відбувається розмова.
     Прикметник чоловічого роду, що є антонімом прикметника твердий.
     Неозначена форма дієслова, синонім до дієслова забувати.
     Дієслово доконаного виду, утворене за допомогою префікса від дієслова їхати.
     Присвійний прикметник чоловічого роду, утворе­ний від іменника рибалка.
49.    «Чарівні рядочки»
Вписати у горизонтальні рядки сполучники, що закін­чуються на -о:

1. З'ясувальний
__ -0
2. Розділовий
__ -_ -0
3. Умовний
__ -_ -_ -0
4. Часовий
__ -_ -_ -_ -0
5. Порівняльний
__ -_ -_ -_ -_ - 0

49.    «А ти знаєш?»
Пояснити (усно) значення слів, записаних на дошці або запро­понованих учителем:
Абориген, бра, ностальгія, аграр­ний, табу, фауна, фатальний, агресивний тощо.
50.    «Павучки»
Слова з протилежним значенням з'єднати _____, а слова, близькі за значенням   :
Безсердечність
Жорстокість
Байдужість
Доброта
Чуйність
Сердечність
Шлях
Ліс
Кам'яниця
Хата
Дорога
Діброва
Гай

Урок-подорож "З Шевченком у серці"



Тема. З Шевченком у серці.
Мета. Вшанувати пам'ять Великого Кобзаря, доторкнутися серцем до його поезій, показати значимість постаті для всього людства;
            розвивати дослідницькі здібності учнів;
            формувати навички співробітництва. Виховувати повагу і шану до велета    України – Шевченка.

Епіграф. Минають століття,
                А слава не меркне,
                Бо слово,  Великий Кобзарю,
                Ти маєш Безсмертне.

                Кобзарю!
                Знов до тебе я приходжу,
                бо ти для мене совість і закон.
                                                                Ліна Костенко




План уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів (викликання).
1) Звучить «Заповіт» (пісня).
2) Вступне слово вчителя.
3) Експрес-опитування.
ІІ. Усвідомлення знань.
4) Уявна зустріч з поетом (метод «Інтерв’ю»)
5) Робота в групах.
6) Поетична хвилинка.
ІІІ. Рефлексія (міркування).
7) Звучить слово Кобзаря.
8) Підбиття підсумків.

І. Актуалізація (викликання)
1. Акровірш
 - Хто вірш прочитає –
   Про кого піде мова взнає?
         
Ти мусиш нам слівце назвати,
Адже умів він один
Рабів німих захищати,
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?

2. Звучить пісня «Заповіт»
Слова вчителя.  В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. До них належить й ім’я великого українського поета Т.Г.Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народу. У цьому навчальному році ми будемо відзначати             200-річницю від дня народження Кобзаря. Тому цей урок ми присвячуємо велету нашого народу Т.Г.Шевченку. Сьогодні я пропоную пройти життєвими шляхами поета.

3. Експрес-опитування – вікторина.

1)     Місце народження поета (с. Моринці)
2)     Соціальний стан у дитинстві ( кріпак)
3)     Ім’я пана (Енгельгард)
4)     Улюблене заняття у дитинстві (малювання)
5)     Хто допоміг викупити з кріпацтва (художник Брюллов)
6)     Сума викупу (2500 рублів)
7)     У якому навчальному закладі здобував вищу освіту (у Петербурзькій академії мистецтв)
8)     Який підручник написав для школярів ( буквар южнорусский)
9)     Скільки віршів входило до першого видання Кобзаря? (8)
10)А до другого видання ?(286)
11)Літературний псевдонім Шевченка (Кобзар)
12)Який композитор поклав на музику найбільшу кількість поезій Шевченка? (Микола Лисенко)
13)Яка назва братства, у діяльності якого брав участь поет? (Кирило-Мефодіївське)
14)Скільки років був на засланні? (10)
15)Скільки років прожив? (47)




ІІ. Усвідомлення змісту.
4) Методика «Інтерв’ю»
Уявна зустріч з поетом (учні класу – журналісти задають питання Шевченку)

Сенкан
1.     Шевченко
2.     Геніальний, талановитий, невтомний
3.     Бореться, пробуджує, надихає, хвилює
4.     Великий співець українського народу
5.     Поет
5) Робота в групах

«Біографи» - створюють колаж "Шевченковими стежинами».

«Пошуковці» - знаходять матеріали про те, як вшановують пам'ять Кобзаря у нас і за кордоном.

«Дослідники» - аналізують, що означає кожна цифра в житті поета:
1814, 1861, 10, 9, 6, 3, 8, 1840.




6) Поетична хвилинка

а) Конкурс «Знавці поезій Шевченка»

1.     Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердити вітер завива … (додому верби)
2.     Мені тринадцятий минало…
3.     Та недовго сонце гріло, недовго молилось …
                                                          (запекло, почервоніло)
4.     Садок вишневий коло хати …
5.     Наш отаман Гамалія,
отаман завзятий …
                     (зібрав хлопців та й поїхав по морю гуляти)
6.     Тече вода в синє море …
                      (та не витікає
                       шука козак свою долю,
                       а долі немає)
7. Світає, край неба палає …
                        (соловейко  в темнім гаї
                          сонце зустрічає)



8.     Вітер з гаєм розмовляє,
шепче з осокою…
                     (пливе човен по Дунаю,
                      один за водою)
9.     На великодень, на соломі
Проти сонця, діти грались…
                      (собі крашанками та й
                        стали хвалитись)
10. На панщині пшеницю жала,
           Втомилася, не спочивать…
11. Там батько, плачучи з дітьми
                              (а ми малі були й голі)
12. Тече вода з-під явора, яром на долину…
                              (пишається над водою червона калина)

б) Бліц-турнір.

1.      Коли і де народився Тарас Григорович Шевченко?
а) 9 березня 1814р. в с. Моринці;
б)      7 січня 1900р. в с. Кирилівка;
в) 10 березня 1861р. в Петербурзі.
2.      Хто були батьки Тараса?
а) багаті люди;
б)      кріпаки;
в)      служителі церкви.
3.      Яке найбільше нещастя спіткало Шевченка в дитинстві?
а) він не міг навчитися малювати;
б)      він рано залишився сиротою;
в)      його часто бив дяк.
4.      Чому Тарас не зміг потрапити на навчання до вчителя - маляра, хоча той і погодився
навчити хлопця?
а) далеко було ходити на навчання;
б)      дяк запросив багато грошей;
в)      пан не дав хлопцеві відпускної.
5.      Навіщо пан Енгельгардт забрав Тараса до себе?
а) він хотів навчити його малювати;
б)      він пожалів Тараса;
в) він примусив його на себе працювати.
6.      До якого великого міста потрапив Шевченко завдяки своєму панові?
а) до Києва;
б)      до Москви;
в)      до Петербурга.


7.      Де любив бувати і що робив білими ночами молодий Шевченко?
а) ходив до клубу слухати музику;
б)      бував у бібліотеці та читав книги;
в)      ходив до Літнього саду малювати статуї.
8.      Хто визволив Шевченка з кріпацької неволі?
а) його сусідка Оксанка;
б)      видатні російські художники;
в) односельці.
9.      За що Тарас Григорович потрапив до тюрми?
а) за свої вірші;
б)      за крадіжку;
в) за те, що не хотів прислужувати панові.
10.    Як називається найбільш відома збірка поета?
а) "Скрипаль";
б)      "Мандрівник";
в) "Кобзар".
11.    Коли помер видатний поет і художник Т. Г. Шевченко?
а) 10 березня 1861 року;
б) 9 березня 1814 року;
в) 10 березня 1814 року.
12.    Де похований поет?
а) у Києві, на Аскольдовій могилі;
б)      у Петербурзі;
в)      у Каневі, на Чернечій горі.

ІІІ. Рефлексія.

Звучать поезії про Кобзаря

НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ

На Чернечій горі, що з Дніпром розмовляє,
Оселився навік і завершив свій путь
Той, кого Україна за генія має,
Бо колись не давав їй назавжди заснути.

Я ж чомусь все частіше не генія бачу,
А маленьке хлоп’я, зовсім кволе від сліз.
Втратив маму і нишком від мачухи плаче,
Бо немає кому пригорнуть, пожаліть.

Йому хлюпнуло небо в оченята блакить,
Вітер – вольності  в серце, сонце – в душу тепла,
І були б всі дороги для нього відкриті
Тільки панська сваволя злетіть не дала.
Скільки днів пропливло, скільки злинуло часу,
Скільки щезло людей, скільки нових прийшло,
Та однак хлопчаків називають Тарасом,
Щоб сміливих і гордих на землі не звелось.

Малярчук Тетяна,
Грушківська ЗОШ

ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Не на шовкових пелюшках
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родивсь
Серед неволі, тьми і праці.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась,
 І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась.
І Бог почув молитву ту
І дав душі убогій силу,
І в руки хлопцеві влохив
Співецьку чародійну ліру.
І виріс він, і кобзу взяв,
І струн її торкнувсь рукою —
І пісня дивна полилась,
Сповита вічною тугою.
В тій пісні людям він співав
Про щастя. Про добро. Про шлю.
Будив зі сну, пророкував
їм вищу і найкращу долю.
І пісня голосно лилась...
Але недовго: ворог лютий
Підкрався нишком — і замовк
Співець, кайданами окутий.
Він рвався серцем із тюрми
На волю, до ланів широких,
До синіх хвиль Дніпра-ріки,
До тихих тих могил високих.
Він рвався — і прийшла вона,
Сподівана, бажана воля —
І все, чого не знав раніш,
Тепер дала лукава доля.


Умер співець! І привезли
Його на рідну Україну
І коло синього Дніпра
Йому насипали могилу.
Умер співець! Але живуть
 В серцях людей слова безсмерті
І тихо по Вкраїні всій
               Бринять його пісні славетні.
                                                                                      Галина Комарова

8) Підбиття підсумків:

Ø     Сьогодні я дізнався
Ø     Було цікаво
Ø     Було складно
Ø     Я зрозумів, що
Ø     Я відчув, що
Ø     Я навчився
Ø     У мене вийшло
Ø     Мене здивувало
Ø     Мені захотілося
Ø     Урок дав мені для життя


Заключне слово вчителя.  Є імена, що увібрали в себе душу народу, стали частиною його життя. Таким іменем для нас стало ім’я Тараса Шевченка, чия поезія ось уже понад 170 років викликає в людях почуття гордості  й захоплення своєю красою, бунтарською силою, народною мудрістю.
          Доля переслідувала його в житті, скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі на іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду. Найкраще й найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських  сердець все наново збуджуватимуть його твори.