Вівторок, 20 жовтня 2009 р.

план роботи методичного об'єднання вчителів української мови та літератури

ПЛАН РОБОТИ КАФЕДРИ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВОЛОДАРСЬК-ВОЛИНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

на 2009-2010 н.р.

керівник ПРИМАК Т. К.

В С Т У П

Результативність і підсумки методичної роботи
за попередній навчальний рік

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXІ ст.»), концепції мовної освіти передбачають формування мовної особистості, що володіє даром слова – усного і писемного, умінням вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами під час сприйняття, створення висловлювань у різних сферах, формах, стилях і жанрах мовлення, тобто забезпечення її всебічної мовленнєвої компетенції.
Уся робота методичного об’єднання вчителів української мови та літератури Володарськ-Волинської гімназії підпорядкована головній меті – допомогти вчителеві-словеснику найбільш ефективно використати свої знання у впровадженні в життя державної мовної політики.
Методичне об’єднання працювало над такою проблемною темою: «Науково-методичне забезпечення формування компетентної особистості шляхом особистісно-орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу в сучасних умовах».
Методичне об’єднання українських філологів налічує 7 учителів, з них три мають звання «вчитель-методист», два – «старший учитель», а
Денисова Л.О. нагороджена почесним знаком – «Відмінник освіти України». Свою роботу вчителі спрямовують на виявлення навчальних можливостей учнів, формування у них творчо-наукових здібностей. Уся система педагогічної діяльності підпорядкована основній меті – розвитку особистості та її вихованню. Велику увагу словесники приділяють вивченню мови та літератури як об’єкту пізнання. Результати навчальних досягнень за 2008-2009 н. р. свідчать, що більшість учнів засвоїли курс української мови та літератури на достатньому і високому рівнях, середній бал навчальних досягнень становить з мови – 7.5 б., з літератури – 8.3 б.
Педагоги багато працюють над тим, щоб предметом вивчення була не тільки нормативна складова мови (набір її правил), але й взаємозв’язки мови з духовним життям народу, щоб на уроках учні пізнавали історію, культуру, традиції, менталітет свого народу. Так, на відкритих уроках Куцик В.А.
«Історичне минуле українського народу», «Складне речення» та
Примак Т.К. «Великий льох» Т. Шевченка – одна з вершин творчого генія поета в зображенні трагічних епізодів історії України», «Мовні скарби прикметника» ми спостерігали широкий спектр різноманітних засобів і методів роботи з учнями, комунікативно-діяльнісний підхід у викладанні, який збагачує словник учнів і розвиває як усне, так і писемне мовлення та формує національно свідому, духовно багату мовну особистість.
Велику увагу приділяють словесники розвитку творчих здібностей учнів, бо вважають, що у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. А свідченням цього є досягнення наших вихованців на районному рівні : на ІІ етапі олімпіади з української мови й літератури та на ІІ турі VІІІ Міжнародного конкурсу ім.П.Яцика 8 гімназистів стали призерами, Муський Богдан (учень
Кос Т.С.) брав участь у ІІІ етапі і виборов почесне 5 місце, Стецюк Уляна і Цвіра Анна (вчителі Примак Т.К. , Денисова Л.О.) брали участь у ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови.
Про рівень мовно-літературної освіти промовисто говорять і наукові роботи наших учнів. Денисова Л.О. разом зі своєю вихованкою Цвірою Анною працювали в галузі літературної творчості, оформивши літературний вернісаж Анни Цвіри. Гімназистка 10-А класу Стецюк Уляна аналізувала сторінки життя славетної землячки Лесі Українки, а учениця 9-А класу Павицька Альона досліджувала творчість Івана Кочерги. Наукові роботи цих вихованців брали участь у ІІІ етапі конкурсу – захисту наукових робіт.
Словесники відзначились у районній педагогічній виставці «Інноваційні педагогічні технології у навчально-виховному процесі – 2009» (Денисова Л.О.,
Примак Т.К.). За активну участь у дванадцятій обласній постійно діючій виставці «Сучасна освіта Житомирщини – 2009» Примак Т.К. нагороджена управлінням освіти і науки Житомирської облдержадміністрації дипломом першого ступеня.
Учителі кафедри Примак Т.К., Куцик В.А. брали участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року – 2009», зайняли відповідно І і ІІІ місця, Примак Т.К. брала участь в обласному етапі конкурсу і нагороджена Дипломом за високий професіоналізм, успіхи в навчанні та вихованні школярів.
Учні 9-Б класу та 10 – А класу (вчитель Примак Т.К.) брали участь у І та ІІ етапах Всеукраїнського конкурсу «О мово моя, душа голосна України».
Стецюк Уляна одержала подяку за участь в ІІ етапі конкурсу. Учениця Кос Т.С. Уханська Аліна відзначилась в обласному конкурсі творчих робіт «Святі солдатські спогади».
Протягом навчального року було оформлено «Літературну газету» (вчитель
Куцик В.А.), випущено стінні газети до Міжнародного дня рідної мови (вчитель
Примак Т.К.), до Шевченківських днів (учитель Турчин І.В.).
Плідно працювали педагоги, поповнюючи навчальні кабінети. Учителями-словесниками виготовлено дидактичні та роздаткові матеріали, завдання для тематичного оцінювання з української мови та літератури, дібрано тексти для читання мовчки. Вчителі, що атестувались, розробили папки з досвіду роботи ( Куцик В.А.,
Примак Т.К.). Словесники дбають про високий рівень професійних умінь. Так, у цьому році Примак Т.К. проходила курси з підвищення кваліфікації при Житомирському інституті післядипломної педагогічної освіти.
Проведено позакласні предметні заходи до Дня української писемності, Міжнародного дня рідної мови, Шевченківських днів.
Виступали на педрадах, методичних об’єднаннях, семінарах, засіданнях творчої групи, ділились досвідом своєї роботи Денисова Л.О., Примак Т.К., Куцик В.А.
У цьому навчальному році на уроках української мови та літератури вчителями кафедри активно впроваджувався метод проектів та інші інтерактивні методи, створювалися належні умови для творчого самовираження і саморозвитку учнів – національно свідомих громадян України, виховання компетентної особистості.
Справжній учитель, на думку А.Дістерверга, навчає знаходити істину. Саме цьому і сприяють інноваційні технології, які враховують вибір методичних прийомів, здатних виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до пошуку наукових знань, які йому цікаві. Школярі, здобуваючи знання, дають оцінку вчинкам, стосункам людей, явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.
Сьогодення наголошує на необхідності творчого підходу до своєї справи. Педагог, як ніхто інший, не повинен бути формалістом, адже кожного дня він торкається дитячих душ, збагачує їх добром, вірою, надією, любов’ю. Поділяємо думку В. Сухомлинсь-
кого : «Учитель має право вчити інших, допоки вчиться сам». Не зупинятися в пошуках, творити себе, бути щасливим і дарувати щастя іншим – тільки так можна відчути задоволення від своєї праці й побачити вогники вдячності в очах учнів.

Завдання на новий навчальний рік

Одним із стратегічних завдань освіти, згідно з Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, є формування творчої особистості, здатної на свідомий та відповідальний вибір за різних життєвих обставин. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість. А формування компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках та в позаурочний час. Тому методична робота вчителів української мови та літератури в новому навчальному році буде спрямована на реалізацію таких завдань:
- вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
- виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;
- ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок;
- формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому;
- зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова;
- підняття загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях;
- формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної і масової культури;
- сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти;
- формування гуманістичного світогляду, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів;
- розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку;
- вироблення вміння застосовувати здобуті знання, навички у практичному житті;
- розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможність учитися.
Учителі-словесники у 2009-2010 н.р. працюватимуть над такою проблемою:
« Науково-методичне забезпечення формування компетентної особистості шляхом особистісно - орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу в сучасних умовах».
Добір навчального змісту й організація навчання української мови будуть здійснюватися на основі поєднання особистісно-орієнтованого, комунікативно-діяльнісного, соціокультурного підходів із врахуванням нових методичних систем, які культивуються нині в Україні: методика вивчення мови на комунікативній основі й методика укрупненого структурування.
Основне завдання – навчити учнів спілкуватися, сформувати в кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості. Цьому сприятимуть сучасні педагогічні технології, де учень є активним співтворцем уроку, адже саме тоді створюються повноцінні умови для його творчого самовираження, самопізнання, саморозвитку.
Словесники працюватимуть з обдарованими дітьми на факультативних заняттях, а також буде проводитись робота в МАН ( Денисова Л.О.,
Лисюк В.В., Примак Т.К., Куцик В.А.).

ВІДОМОСТІ ПРО ЧЛЕНІВ
МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ




ОРГАНІЗАЦІЯ САМООСВІТИ
ЧЛЕНІВ КАФЕДРИ

ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ
ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
В ПРАКТИКУ РОБОТИ ЧЛЕНІВ КАФЕДРИ



ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТИХ УРОКІВ
ТА ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ ЧЛЕНАМИ
КАФЕДРИ




ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ

І ЗАСІДАННЯ
( СЕРПЕНЬ)

1. Проблемно-аргументований аналіз роботи кафедри у 2008-2009 н.р. та завдання і шляхи їх вирішення у 2009-2010 н.р.
(Примак Т.К.)
2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення мови та літератури у 2009-2010 н.р.
( Кос Т.С.)
3. Програмне та навчально-методичне забезпечення кафедри. Повторне опрацювання пояснювальних записок. (Лисюк В.В.)

4. 12-річне навчання. Вивчення рідної мови та літератури в 9 кл.
(Денисова Л.О.)

5. Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови та літератури. Дотримання єдиного орфографічного режиму.
(Сахненко О.М.)

6. Методичні рекомендації щодо оформлення в класному журналі результатів навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови.
(Кос Т.С.)

7. ЗНО – 2009: досвід і практика філологічних випробувань.

8. Завдання на наступне засідання.

ІІ ЗАСІДАННЯ
(листопад)

ТЕМА. Розвиток творчих здібностей на уроках словесності як засіб формування мовної компетентності.

1. Творчість як прояв обдарованості.
(Доповідь Денисова Л.О.)

2. Створення умов для активізації творчої діяльності учнів на уроках.
(Співдоповідь Куцик В.А.)

3. Розвиток креативного потенціалу учнів на уроках української мови та літератури. (Співдоповідь Примак Т.К.)

4. Використання інноваційних технологій для розвитку творчого мислення учнів. (Співдоповідь Кос Т. С.)

5. Відкритий урок у 10-А класі.
Підготовка до твору-роздуму на тему: «Що я можу зробити для рідної мови».
(Сахненко О.М.)

Мета: спостерігати, як розвиваються комунікативні компетенції учнів; як виробляється система поглядів щодо необхідності мінімуму мовних знань; як школярі оперують лінгвістичними поняттями.

6. Обговорення уроку.

7. Про підготовку та проведення шкільної та районної олімпіад з української мови та літератури та конкурсу знавців рідної мови
ім. П.Яцика. Обговорення завдань до шкільної олімпіади та конкурсу.
(Примак Т.К.)

8. Завдання на наступне засідання.


ІІІ ЗАСІДАННЯ
(січень)

ТЕМА. Текстоцентричний підхід до вивчення рідної мови.

1. Текстоцентричний підхід до вивчення рідної мови і формування навчальних компетентностей учнів.
( Доповідь Примак Т.К.)

2. Лінгвістичне дослідження у формуванні навчальних компетентностей учнів.
( Співдоповідь Лисюк В.В.)

3. Комунікативна компетенція учнів: формат уроків рідної мови.
(Співдоповідь Куцик В.А.)

4. Використання методу проектів на уроках словесності.
(Співдоповідь Сахненко О.М.)

5. Відкритий урок у 5-Б класі.

Квіти – краса життя. Особливості побудови опису. (Кос Т.С.)

Мета: спостерігати, як пробуджуються пізнавальні інтереси до історії українського народу, як розвивається комунікативна компетенція школярів.

6. Обговореняяуроку.

7. Захист наукових робіт у відділенні філології
і мистецтвознавства (Денисова Л.О., Лисюк В.В.,
Примак Т.К., Куцик В.А.)

МЕТА: показати на захисті наукових робіт, як можна використовувати знання на практиці, в житті.

8. Обговорення результатів ІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика, ІІ туру Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури.

ІV ЗАСІДАННЯ
(березень)

ТЕМА. Інноваційний урок літератури: координати творчості.

1. Моделювання уроку літератури як творчий процес.
(Доповідь Кос Т.С.)

2. Творча лабораторія словесника.
(Співдоповідь Сахненко О.М.)

3. Комп’ютерні технології на уроках літератури.
(Співдоповідь Примак Т.К.)

4. Відкритий урок у 5-А класі.

«Книги читай – розуму набирай». Урок позакласного читання.
(Турчин І.В.)

Мета: спостерігати, як формується читацька активність школярів, життєва компетенція особистості.

5. Обговорення уроку.

6. Чому можна навчитися у вчителів кафедри української мови?
Захист інновацій.

7. Взаємоперевірка стану учнівських зошитів.

8. Обговорення матеріалів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури.

9. Проведення тижня української мови (за окремим планом).

10. Завдання на наступне засідання.



V ЗАСІДАННЯ

(травень)


1. Про підсумки роботи кафедри у сфері наукової
та інноваційної діяльності над проблемою
«Науково-методичне забезпечення
формування компетентної особистості шляхом
особистісно - орієнтованого підходу
до організації навчально-виховного
процесу в сучасних умовах» та завдання на новий
навчальний рік. ( Доповідь Примак Т.К.)

2. Стан виконання навчальних програм.
(Співдоповідь Денисова Л.О.)

3. Використання передового педагогічного досвіду
в діяльності вчителів кафедри.
(Співдоповідь Кос Т.С.)

4 . Зернини передового педагогічного досвіду.
Презентація вчителями власних педагогічних ідей.
Захист інновацій.
( Усі вчителі кафедри )

5. Завдання на новий навчальний рік.




РОБОТА КАФЕДРИ МІЖ ЗАСІДАННЯМИ

Вересень

1. Взяти участь у святі Першого дзвінка.

2. Перевірити забезпечення учнів підручниками.

3. Опрацювання Правил внутрішкільного розпорядку, інструктажу з техніки безпеки.

4. Завдання для роботи в МАН (у філії « Еврика»).

5. Оновлення стендів у кабінетах.



Жовтень

І . Інструктивно-методична нарада.
1. Огляд новин методичної літератури.
Ознайомлення з інформацією про наявність
методичної літератури. Налагодження обміну.

2.Обговорення матеріалів Міжнародного конкурсу ім. П.Яцика.

3. Оновлення банку даних обдарованих дітей.

4. Дотримання єдиного орфографічного режиму на уроках української мови та літератури.

ІІ. Налагодження співпраці з Міжнародною організацією «Конгрес захисту української мови».

ІІІ. Участь у проведенні педради на тему: « Формування здоров’язберігаючої компетенції школярів в умовах роботи гімназії».


Листопад

1. Проведення І етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури , І туру Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика.

2. Участь у роботі районних комісій під час проведення районної олімпіади з української мови.

3. Узяти участь у роботі педконсиліуму щодо визначення реальних навчальних можливостей та адаптації учнів 5-их класів.


Грудень

І. Інструктивно-методична нарада.

1. Обговорення результатів районної олімпіади.
2. Обговорення результатів навчальних досягнень
учнів у І семестрі з української мови та літератури.

ІІ. Підготовка учнів до захисту наукових робіт у філії
«Еврика».

Січень

1. Взяти участь у районних заходах з рідної мови.

2. Захист наукових робіт у філії «Еврика».

3. Взяти участь у методичному тижні обміну досвідом на тему:

«Крокуємо в ногу з сьогоденням».


Лютий

1. Випустити методичний бюлетень за результатами методичного тижня.

2. Виготовити планшет «Поети рідного краю».

3. Взаємовідвідування уроків.

4. Участь у захисті наукових робіт у Житомирському територіальному відділенні МАН.


Березень


1. Взаємоперевірка зошитів з метою усунення недоліків у дотриманні єдиного орфографічного режиму учнями.

2. Взяти участь у роботі педради «Взаємодія школи і сім’ї у вихованні моральних цінностей школярів».

3. Провести предметний тиждень з української мови та
літератури.


Квітень

1. Узяти участь у засіданні атестаційної комісії по атестації
педпрацівників.

2. Робота по зміцненню матеріальної бази кабінетів.

3.Опрацювання матеріалів зовнішнього незалежного
оцінювання з української мови та літератури – 2010


Травень

1. Узяти участь у науково-практичній конференції «Наш пошук
і творчість – тобі, Україно!»

2. Визначення сформованості предметних компетентностей учнів
з української мови та літератури. Складання звіту всіма
членами кафедри.

3. Підготовка до ДПА, ЗНО, опрацювання інструкцій.

Учнівські твори

Осіння казка

Усі пори року – особливі. Вони різняться своїми подарунками людям: зима дарує сніг, літо – час для розваг з друзями. Але осінь… Ідеш по червоно-жовто-коричневій ковдрі й перед тобою починається казка.
Листя здається тобі різнобарвними іграшками, прикрасами. А якщо бачиш перед собою сквер – ні, то не сквер, то палац, викладений з безлічі коштовних камінців. Зайшовши туди, почуваєшся вельможею, королем, якому все підвладно. Твою корону утворює легенький вихор прикрас, і всесильний, зупиняєш час, застигнувши у своїй величі…
Сирени автомобілів зупиняють твоє панування. Переповнюють різні почуття, хоч і є осад-розчарування, що ця мить була такою короткою, мить, коли вперше почував себе володарем світу…
Ідеш додому. Хочеться зробити щось гарне, кудись полетіти, комусь посміхнутися…
Осінь…Чарівниця…

Муський Богдан,
8-А кл.
Вчитель Кос Т.С.


Осіння казка

Осінь… Дерева цілий день вимітали небо своїми уже жовтими мітлами. Нарешті тільки надвечір виглянуло сонечко із-за густих хмаринок. Здавалося, що так уже й буде завжди.
Аж раптом несподівано зірвався вітер, нібито він кудись поспішав. Жовтогаряче листя почало кружляти,
немов на королівському балу. І ось заграла музика дощу. Все почало дрімати і навіть ми. Земля вкрита золотом, яке виблискує від сонячних промінчиків.
Але ця краса не назавжди, а лише на деякий час…

Сидоренко Інна,8-А кл., вчитель Кос Т.С.

Осіння казка

Кожна пора року по-своєму прекрасна. Зима – це кучугури снігу, літо – це сонце, а осінь…Щоразу йдучи алеями, вкритими багряним листям, я – наче у казці. Все навкруги виграє різними барвами… Золотаве листя, осипаючись з дерев, танцює свій останній танок. Тихо… Лиш десь далеко чути гуркіт машин.
Я стою і насолоджуюсь. Порушити цю красу ніхто не має права. Листя багряним килимом стелиться по землі, а сонце ледь-ледь визирає із густих хмар. Вітерець злегка підхоплює декілька жовтогарячих листочків і несе їх за собою. Нікого… Лише маленький горобчик, сидячи на тоненькій гілочці, весело цвірінькає.
Я обожнюю осінь. Шкода, що вона не вічна…

Ніколаєва Анастасія, 8-А кл.,
Вчитель Кос Т.С.


Осіння казка

Настала осінь. Кожен день казковий. Розпочинається він по-іншому. Вже не так, як літом. Виходиш на вулицю, то помітно змінюється настрій: там відбувається нібито якась суперечка. Небо, здається, от-от і заплаче. а багряне листя вкриє нагріту землю. Але все вмить змінилось. Хмаринки на небі порозбігались у різні напрямки. Вони ніби грають у хованки. Промені сонця падають на золоте листячко берізки. Вона наче наречена, але не в білій сукні, а в золотавій. Здається, що берізка хоче щось сказати, поділитись своїм смутком, але ні… Вона, як і завжди, мовчить.
Це чудово, коли все навколо - ніби в казці. Адже осінь-це і є казка.

Лавринчук Віта. 8-А клас,
вчитель Кос Т.С.

Осіння казка

Осінь-це найяскравіша пора року, адже все навколо починає вигравати різними барвами, а листя заводить свій осінній танок. Які дивні почуття виникають, коли йдеш по алеї, вкритій жовтим і червоним листям!
Настає осінь, у мене з’являються відчуття, ніби я потрапила у казку, у чарівний світ кольорів. Осінній пейзаж неймовірно красивий, особливо коли настає захід сонця. Його яскраво-багряні промені насичують барви осіннього листя, яке падає на тиху воду і, немов загублені кораблики, пливе за течією, а за цим спостерігає чисте, блакитно-рожеве небо, яке непомітно занурюється у темряву…
Шкода, що осінь триває недовго і осіння казка повинна закінчуватися.

Кулагіна Аріна, 8-А клас,
вчитель Кос Т.С.

Четвер, 26 березня 2009 р.

Підсумковий урок із теми "прикметник"

Тема. Мовні скарби прикметника.

Мета. Перевірити рівень знань, умінь і навичок, здобутих при вивченні теми «Прикметник»; учити застосовувати теоретичні знання на практиці при розпізнаванні прикметника, визначенні його граматичних ознак; правильно вживати прикметник у мовленні; знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес до символів українського народу, його традицій; виховувати почуття поваги до своєї країни, народу.

Обладнання: ілюстрації, картки з програмовим завданням; тести; таблиця-схема до теми «Прикметник», очікувані результати (схема у вигляді соняшника).

Епіграф до уроку. Вийду в поле, стану серед жита,
Задивлюся в небо голубе.
Земле рідна, скільки буду жити,
Стільки і любитиму тебе.
М.Луків

Хід уроку

Установчо-мотиваційний етап

Сьогодні у нас незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну прекрасну, країну чудову,
Що нас так чекає й збагачує мову.

Рідна земля… Україна – край, де ми народилися. Її багатство – це безкрайні лани пшениці, вишневі сади, квітучі поля льону, калинові гаї. Кожен народ має свої святині, свої символи. Є вони і в українського народу. Калина, верба, тополя, барвінок, мальви, чорнобривці, соняшник… Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.
Отож, повторюючи і узагальнюючи знання з цієї теми, ми дізнаємося багато цікавого ще про один символ України – соняшник.


Операційно-пізнавальний етап

Невичерпна народна скарбниця
- А який він – соняшник?
(епітети які можна дібрати?)
- А які загадки ви підготували?
- Що знаємо ми про прикметник?
Інтерактивна гра «Я знаю, що …»
Прикметник – це самостійна частина мови ...( учні ланцюжком продовжують перелік граматичних особливостей прикметника).

Складання узагальнюючої таблиці.

Творчо-дослідницький етап

Гра «Так чи ні» (на уважність; проводить учень)

1. Прикметник – це службова частина мови? (Ні)
2. Прикметник означає дію? (Ні)
3. Відповідає на питання чий? який? (Так)
4. У реченні виступає додатком? (Ні)
5. Чи згодні ви з тим, що прикметник має два ступені порівняння? (Ні) (Нульовий, вищий, найвищий)
6. Прикметник має три розряди? (Так)
7. Кожен прикметник має повну і короткі форми? (Ні)
8. Ступені порівняння мають дві форми (Так)
9. Прикметник не змінюється за відмінками? (Ні)
10.Прикметник змінюється за числами й родами? (Так)

Системно-узагальнюючий етап

Робота з текстами

І група – виписати прикметники і вказати розряди (якісний, відносний і присвійний)

Соняшник – неодмінна прикмета сільських городів. І в той час же час – це рідкісне, осяйне диво природи, незвичайний феномен рослинного світу.
«Стоїть гарний, як соняшник у цвіту», - кажуть у народі. А й справді, чи є щось виразніше, красивіше, коли соняшник цвіте!
Золоточубий соняшник – це не тільки предмет нашого постійного зачудування навколишнім світом, це неповторний і прекрасний символ України.

ІІ група – виписати словосполучення прикметників з іменниками, вказати рід, число, відмінок.

Квітка сонця – це квітка нашої держави. Краса соняшника, його поживні властивості додали слави «сонячній квітці» у нашому народі. Вона й мислиться, як незмінний і всюдисущий наш супутник, як окраса сільських обійсть, як бажаний і ласкавий зустрічний подорожній, як оберіг домашнього затишку.

ІІІ група – виписати якісні прикметники, утворити всі ступені порівняння.

На високому стеблі квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому і називають квітку соняшником.
Спить уночі соняшник, схиливши ніжні пелюстки. Та вранці, тільки сходить зірниця, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця, радіє йому: «Добрий день, сонечко, я так довго чекав тебе!»
Вдень сонце підіймається все вище, і вище, пливе по небу.

Диктант для шпигуна

Клас поділений на команди. Тексти диктантів прикріплюють до стін. Кожний із членів команди по черзі стає шпигуном. Підходить до тексту, читає, запам’ятовує, повертається до команди, диктує. Переможе та команда, яка швидко і грамотно запише всі слова.

Золоточубий, зів’ялі, світло-коричневі, жовтогарячий, ясночолий, дивовижне, сонцесяйне, оранжево-жовті, пишноголовий, українські.

Гра «Чомучка»

Групи учнів обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються зі слова «Чому...?»

Ігрова ситуація (інтерв’ю у соняшника )

- Ви помітили, яке гарне у мене ім’я? У ньому є «сонечко» в усіх європейських мовах: одні кажуть «сонячна квітка», другі - «повернений до сонця», треті - «той, що дивиться на сонце». Росіяни кажуть под-солнух, білоруси - воротисонце, українці – соняшник, а ще – сонях, солноворот.
- Ім’я у тебе справді сонячне, а до того ж – прозоре, зрозуміле кожному. Виходить, що ти не чужинець?
- Ні, я чужинець, мексиканець. Іспанці привезли мене в Європу як дивовижну квітку, яка повертає голову за сонцем. У 1510 році мене посіяли в Мадрідському ботанічному саду серед інших квітів і милувалися мною. Так я – квітка – увійшла в моду спочатку в Іспанії, а потім в інших землях Європи. Мене дарували вельможам і світським дамам, мене ставили в дорогоцінні вази, прикрашали мною сади і палаци. Садівники намагалися зробити все для того, щоб я – квітка – ставала все пишнішою, запашнішою.
- А як ти, «сонячно квітко», потрапила до нас?
- Цар Петро І навчався в Голландії корабельної справи, коли побачив мене. Він надіслав моє насіння до Петербурга, наказавши вирощувати цю «заморську квітку» в квітниках. Так «заморська квітка» потрапила спочатку на панські клумби, а потім на селянські городи.

Розвиток зв’язного мовлення

Учні зачитують твори, підготовлені вдома, називають прикметники, ставлять у початковій формі.

Зразок твору Соняшник

Одного разу дівчинка пробігла повз квітник і розсипала соняшникове насіння. Пройшов час, випав дощик, засвітило сонечко й обігріло зернятко. І воно проросло. На товстому міцному стеблі похитувалась велика важка квітка з чорною серединкою посеред жовтих пелюсток.
Квіти сторонилися незнайомки, бо раніше в квітнику вона не росла. Троянди не хотіли з нею розмовляти, насміхаючись, перешіптувались між собою. Прополюючи квітник, дівчинка милувалася яскравими трояндами, а на соняшник не звертала уваги. Та квітка швидко росла й тягнулась своєю голівкою до сонечка. Соняшник протягом дня повертав голову за сонцем. А воно своїм гарячим промінням висушувало тендітні пелюстки троянди, які поступово в’янули і опадали.
І скоро від розкішної квітки залишилося лише стебло з колючками. А соняшник дозрів, і його насінням ласували і діти, і пташки.

Інтерактивна вправа
Стилістичний сміхограй

(виправити помилки у вживанні прикметників, записати відредагований варіант)

І група

Вибачте, хотів написати краткіший лист, а вийшов довжкіший.

ІІ група

У нашому класі тепер новесенький класний керівник.


ІІІ група

Спочатку я сперечався з мамою, а потім зрозумів, що вона завжди правіша.

Бліц-контроль
Індивідуальна робота на картках.

Легенда про соняшник

Дуже давно, коли ще ні нас не було на світі, ні дідів, ні прадідів, Сонце сходило на Землю зі своїми дітьми – доньками. Вдень Сонечкові донечки жили на землі, а ввечері йшли на небо. Одного разу веселились вони в гайку, а коли стало Сонце сідати, стали і дівчатка збиратись додому.
Уже далеченько відійшли вони від гаю, аж молодша донька згадала, що забула свій віночок. Повернулася вона. Але на тому місці віночка вже не було. Зате сидів там красивий хлопець. І заговорив він з донькою Сонця словами, солодшими за мед. Просив красуню залишитися з ним, обіцяв любити її все життя, запевняв, що в нього їй буде краще, ніж у батька – Сонця. І дівчина згодилася… жити на Землі, де співають солов’ї , цвіте калина та існує любов.
Даремно кликало Сонце доньку додому. Даремно, застерігаючи, сердилося, що на Землі її чекає важке життя. Залишилася донька з коханим. І почалося для неї буденне життя з постійними клопотами. Юнак більше трудився, ніж говорив ніжні слова. А нерідко й зовсім забував про них.
- Ти багато працюєш, я мало тебе бачу, скучаю за тобою. Ти, мабуть, мене вже не кохаєш? – з тяжкою тугою в серці звернулася до земного красеня дочка Сонця.
- Ми, люди на Землі, бачимо щастя не тільки в коханні, а й в труді, - відповів хлопець.
- Тоді навчи і мене трудитись і я стану земною, бо я дуже кохаю тебе.
Юнак промовчав, а красуня ще більше засумувала за батьком-Сонцем та сестрами. Забула про свою гордість і хотіла вже повернутися в батькове царство, але Сонце не змогло забрати дочку, бо вона вже вросла в землю.
Тільки змочило Сонце красуню своїми сльозами, і стала вона квіткою, яка з тугою за батьківщиною завжди повертається головою до сонця.
З того часу і називають люди цю рослину Соняшником.

Підсумок уроку.
Взаємооцінювання роботи груп (за схемою).
- Чи збулись ваші очікування?

Підберіть спільнокореневі слова до соняшник.

Акровірш

У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, нема без Батьківщини.

Заключне слово вчителя.

Домашнє завдання

1.Дібрати 3 запитання до теми «Прикметник», які розпочинаються словом «Чому?».
2.Підготуватися до конкурсу шпаргалок.
3.Випереджальні завдання. Пригадати і записати прислів’я, приказки, загадки про числівник.