"Лісова пісня". Урок - дослідження

ТЕМА. Леся Українка "Лісова пісня". Жанрова специфіка, композиція, сюжет, символіка назви твору

Мета. Розкрити зміст драматичного твору, звернути увагу на жанрову специфіку, особливості композиції та символіку твору; формувати в учнів вміння творчо працювати над проблемою, поставленою самим автором, і критично оцінити її. Сприяти розвитку мислення . Виховувати естетичні смаки та почуття.

Тип уроку. Урок-дослідження.

Коментар учителя :
учні заздалегідь ознайомились із змістом «Лісової пісні», осмислили його та поставили перед собою ряд невирішених ними проблемних запитань, які потрібно опрацювати на уроці під керівництвом учителя.

Пісня — це ж єдине наше добро…
Леся Українка

— Як стосуються дані слова Лесі Українки, назви її драматичного твору? Чи є щось спільне між даним висловлюванням і тим, що висвітлено в драмі?
— Які ви ще можете назвати твори Лесі Українки, в яких вживається слово «пісня»?

ХІД УРОКУ

І. Оголошення і запис теми.
II. Вступне слово вчителя.
«Геній в умовах заблокованої літератури»,— так назвала Ліна Костенко Лесю Українку. Дійсно, у важкий час жила поетеса. «Мені видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди і мені сором за себе...»,— так писала Леся Українка у листі до брата М. Косача.
Велика Російська імперія блокувала кожний вияв національної самосвідомості і нівелювала особистість, ревно стежила за втіленням вільної думки в рамки «всепослушанія».
Це відчула на собі Леся Українка. Їй хотілося волі, безмежної, всеохоплюючої.
Воля... Таке солодке слово для всього живого. Чого варте життя без волі? Тільки на волі можна відчути себе людиною, і тільки на волі можна співати пісні. І Леся Українка, всупереч «під'яремному життю» великої Росії, де панували «голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія», співає пісні про волю.
Слово «пісня» поетеса вживає часто. Ряд творів у своїй назві мають це слово. І драматичний твір вона теж назвала «Лісова пісня». Вслухайтесь у весняні лісові звуки, і ви відчуєте те ж саме, що і Леся Українка.

Лине чарівна музика сопілки у виконанні учня.

Коментар: під акомпанемент музики вчитель знайомить учнів із дійовими особами твору, вводить їх в атмосферу місцини лісу, де мають відбутися події.

Театралізація прологу та уривку І дії (Лукаш, дядько Лев, Лісовик, Русалка).

— Чи панує гармонія людини і природи в творі? Якщо так, то завдяки чому вона досягається?
— Чи існує повна довіра природи (в образі Лісовика, Русалки) до людей? Якщо ні, то чому?

Слово вчителя.
Ми з вами відкрили перші сторінки захоплюючого драматичного твору, познайомилися з окремими дійовими особами, які викликали у вас різні почуття.
А тепер послухайте історію написання драматичного твору.

Учень-літературознавець.

«Лісова пісня» була написана Лесею Українкою влітку 1911 року про¬тягом 12 днів. «Народилась» вона з туги за рідним краєм. «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними»,— писала вона.
Про це свідчить і її сестра Ольга:
«Ходячи по лісі та коло озера, надто сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку силу лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».
Також у листі до матері (Олени Пчілки) О. П. Косач Леся Українка писала: «Я й здавна тую Мавку "в умі держала", оце аж з того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом... Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували у дядька Лева Скулинського».

Учень-літературознавець.

У цьому ж самому листі вона зазначає: «"Лісову пісню" я потім так відхорувала, що боялася повороту зимової історії». Писала «Лісову пісню» Леся Українка натхненно, до самозабуття, легко і геніально!
Доказом того, що це було саме так, є її лист до сестри О. П. Косач:
«Писала я її недовго, 10—12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам'яті».
Отож, «Лісова пісня» творилася Лесею Українкою у хвилини високого поетичного натхнення, у хвилини, за визначенням поетеси, «божественного безумства».
Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією. Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.

Учень-літературознавець (пошукова робота) зачитує уривки листів.

• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]
• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]
• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]
• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]
• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]
• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]
• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти — «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]
• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]
• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]

III. Теорія літератури
Особливості драми-феєрії:
• фантастично-казковий сюжет;
• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
• відбуваються надзвичайні історії; •
• театральний ефект з безліччю } театральних трюків (західноєвропейська феєрія)

— Проаналізуйте, чи є відповідність між таблицею і «Лісовою піснею». Що ви знайшли відмінне між ними?
— Які визначення щодо жанру драми пропонувала Леся Українка?
— Який жанр драматичного твору є найбільш вдалим для «Лісової пісні» («драма-казка», «драма-феєрія», «драма-поема», «фан¬тастика», «мрія», «старомодна романтика»)? Чи, можливо, у вас є свої пропозиції?
— Чому так довго вагалася Леся Українка у виборі жанру драми?
— Чи можна вставити цей твір у чітко визначені рамки одного з названих жанрів?

Йде жваве обговорення жанрової специфіки драми «Лісова пісня».

Слово вчителя.

Визначенням «драма-феєрія» Леся Українка була незадоволена, але й «драма-казка» не звучало. Ні перша, ні друга назва не передавали суті твору.
Її драма суттєво відрізнялась від західноєвропейських феєрій, які розраховані на видовища з театральними трюками. «Лісова пісня» — це новий жанр драми, який створила Леся Українка.
Можливо, поетеса випередила свій і наш час, заглянула в майбутнє, де буде існувати гармонія людського буття й природи. Тоді драма набуде нового звучання і не буде вже ні драмою-казкою, ні драмою-феєрією, а драмою-піснею чи філософською драматичною поемою, або ж матиме якесь інше жанрове визначення.

А поки що вона залишатиметься драмою-мрією (якщо можливий такий термін). «Лісова пісня» — це погляд у майбутнє, «трансміграція душі крізь час» (за визначенням Ліни Костенко), це сплав лірики і драми, де гармонійно поєднались реальність із міфами та казками, простота стилю і глибина думки.

Робота над сюжетно-композиційними елементами твору.

— Що входить у композиційно-сюжетні елементи? Назвіть їх у «Лісовій пісні».
Довідка:
— Статистичні ситуації — урівноважені ситуації на початку і в кінці твору.
— Сюжетні — виникли внаслідок боротьби протилежних сил.
— Колізія — зіткнення протилежних поглядів, інтересів і прагнень різних дійових осіб.
— Інтрига — гострі, напружені зіткнення, які проявляються в ряді складних, заплутаних подій.
— Які ситуації найчастіше вико¬ристовує Леся Українка в драмі? Навести приклади.
— Події «Лісової пісні» мають характер інтриг чи колізій? Навести приклади.
Робота над заголовком драми.
Запис на дошці:
«Назва... при всій своїй стислості є насамперед синтез, душа твору, і потрібно чимале вміння, щоб кристалізувати в двох-трьох словах цю душу. Назва... повинна бути точною, стислою, характерною, ... прямо витікати з сюжету, з характерів або з основної ідеї твору»
(І. Кочерга).
— Прокоментуйте слова І. Кочерги щодо назви твору. Як ви розумієте даний вислів?
— Як ви розумієте заголовок драми?
— Чому свій твір Леся Українка назвала «Лісова пісня»?
— У чому символічність назви драми?

IV. Висновки.
— Чи залишається, на вашу думку, проблематичною жанрова специфіка драми?
• Чи можна розглядати сюжет твору через ситуації і події?
• Яка особливість заголовку до твору? В яких творах він є обов'язковим, а в яких може бути відсутнім?

V. Домашнє завдання.
Підготувати усну відповідь «Колізія та інтрига драми «Лісова пісня».